Передачі українською мовою виходять у середу з 08:00 до 09:00
Image and video hosting by TinyPic

L'UCRAINA E' AI CONFINI СON L'UNIONE EUROPEA E NON AI CONFINI CON L'EUROPA! 
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА І МЕЖУЄ З ЄС, А НЕ ЗНАХОДИТЬСЯ НА МЕЖІ З ЄВРОПОЮ!










Вівторок, 25.07.2017, 01:36









Вівторок, 25.07.2017, 01:36

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
НАВІГАЦІЯ
TICKET online
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
FRIENDS&PARTNERS
СТАТИСТИКА
UniCredit інформує
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
НАША КНОПКА

АКТУАЛЬНІ ВІДЕО
Вхід

Головна » 2012 » Квітень » 7 » І знову про "покращення життя вже сьогоднi": НІ! - захисту прав працівників
11:53
І знову про "покращення життя вже сьогоднi": НІ! - захисту прав працівників
 
Фото: scrolls.prp.km.ua
"Новий Трудовий кодекс дозволить звільняти будь-кого, будь-коли і просто так. Проект нового Трудового кодексу, в такому варіанті, який зараз перебуває у парламенті, значно розширює права роботодавців при зарахуванні працівників, і при їх звільненні" - переконаний провідний експерт центру Разумкова Павло Розенко. За словами фахівця, пише УНН, у законопроекті є істотний перекіс у бік розширення прав роботодавців і обмеження можливостей найманих працівників, що пов'язане з тим, що кодекс писали під себе якраз таки найбільші працедавці країни. "Найголовніше, що в ньому послаблюються можливості профспілок. Зокрема, в питанні відстоювання прав найманих працівників.

І, на жаль, тут виникнуть певні труднощі для найманих працівників, які можуть привести до того, що фактично роботодавець отримає право звільняти працівників у будь-який час без достатніх до того аргументів і фактично без згоди профспілкового комітету. І українці фактично втратять будь-яку можливість відстояти свої права при звільненні", - вважає Розенко.
 
На думку експерта, новий Трудовий кодекс буде антисоціальним. Він іде на користь великим власникам і роботодавцям у державі, а сьогодні вони зосереджені в Кабінеті міністрів України. "Дуже дивно виглядає, коли роботодавці Україні самі починають переписувати соціальні закони. Цілком очевидно, що ні про які серйозні реформи мова йти не може. Зрозуміло, що роботодавець буде переписувати законодавство, орієнтуючись на свої власні інтереси", - зазначив фахівець.
 
При цьому експерт відзначає, що сумнівається в можливості прийняття Трудового кодексу в квітні 2012 року. Він зазначає, що в законопроекті є багато неузгоджених моментів, а крім того, голова Федерації роботодавців Дмитро Фірташ виявляв бажання переписати законопроект.
 
B усьому світі закони, що стосуються соціального захисту та безпеки, оплати праці, умов праці - розробляються в рамках тристороннього діалогу між урядом, роботодавцями і профспілками. Сьогодні ж в Україні склалася ситуація, коли всі ці три сторони контролюються одними і тими ж структурами, одними і тими ж людьми. В уряді сьогодні найбільші роботодавці, Федерацію роботодавців теж очолює найбільший роботодавець (Дмитро Фірташ), а профспілки переведені в режим ручного управління представниками нинішньої влади.
 
 
Чому українські профспілки є слабкими? Те, що сучасні незалежні профспілки в Україні шукають шляхи для утвердження свого правового і соціального статусу у суспільстві є фактом прозріння і усвідомлення своєї важливості серед суспільства. Так повинно бути і до цього повинна прагнути будь-яка профспілкова організація України, мета якої полягає у захисті прав і гідності працівників, адже місія профспілки полягає саме у цьому. Тому чим раніше в Україні це збагнуть, тим краще це буде як для працівників так і для самих профспілок...
 
Який сенс є займатись профспілковою діяльністю, якщо не займатись тим до чого профспілка є покликана?!.. Працівники України потребують захисту вже на протязі довгих 20 років незалежності України і це право кінець-кінців їм повинна гарантувати саме ПРОФСПІЛКА, так як це роблять профспілки на Заході!
 
Жодна профспілкова організація у Західній Європі не отримала відразу визнання з боку держави та суспільства. Процес визнання та статус суверенності вони отримали лише після довгих і затяжних РОКІВ справжніх баталій, загальних національних страйків, будучи на площах міст і сіл вдень і вночі на морозі і в спеку завжди пліч-опліч з працівниками! Саме так вони вибороли собі визнання як в держави так і в народу і саме через це ПРАЦІВНИКИ ЇМ ПОВІРИЛИ!
 
Спостерігаючи уважно за діяльністю українських профспілок в Україні вже на протязі останніх 20 років незалежності, громадяни України прийшли до висновку, що українські профспілки займаються всім лиш не своїм основним завданням. Можна сказати що це далеко не активісти!
 
Часто складається враження що вони швидше всього є турагенствами, або агенствами з питань нерухомості, або фірмати, які займаються організацією PR-заходів: фестини, забави, дні народження, і.т.п. І так є з більшістю "профспілок” України. Справжніх профспілок в Україні, на превеликий жаль, можна перерахувати на одній руці...
 
Працівники України, які щомісячно добровільно-примусово СПЛАЧУЮТЬ профспілкам свої членські ВНЕСКИ і на відміну від громадян країн Західної Європи, НЕ ОТРИМУЮТЬ від них ЖОДНИХ РЕАЛЬНИХ ПОСЛУГ, які профспілка за своїм безпосереднім призначенням зобов'язана їм надавати! Люди ПЛАТЯТЬ ВНЕСКИ, а отже МАЮТЬ ПРАВО на ПОСЛУГИ і на ЗАХИСТ так як це є з громадянами країн ЄС!

Причина слабкості незалежних профспілок України полягає в існуванні ФПУ?
 
Так вже склалось, що у важкий спадок із часів Радянського Союзу Україні дісталась Федерація Профспілок України, яка вже в ті часи не виконувала своїх статутних завдань й сьогодні займається бездіяльністю. Це важкий спадок тому, що її існування фактично унеможливлює створення нового європейського профспілкового руху в Україні.
 
Незалежні профспілківці України вважають, що саме ФПУ дискредитує увесь профспілковий рух країни. Україна дедалі стає схожою на країни третього світу – по економічних показниках, по рівню корупції, по недотриманню прав та свобод людини і т. д.. Лише в країнах третього світу не існує взагалі профспілок. Адже ні для кого не секрет, що керівництво ФПУ - це і є представники провладних партій. Взяти до прикладу хоча б останніх керманичів ФПУ депутатів Верховної Ради Стояна чи Хару. Будучи депутатами ВР від провладної партії, вони ніколи не виведуть своїх членів профспілки на вулиці проти рішень своєї ж влади! В дійсності профспілки повинні бути представлені у ВР, мати свої адвокатські бюро і мати підтримку тієї чи іншої політичної партії. Лише в такий спосіб влада і роботодавці з ними рахуватимуться. Так є в ЄС і в цілому західному світі.

Профспілки – це вічна опозиція до порушень владою прав проацівників й постійний контроль за діями влади. Якщо влада не прислуховується до пропозицій профспілок і не йде з ними на діалог для вирішення проблем, то тоді профспілки повинні і мають право закликати народ до конкретних дій і його очолювати. Звісно, профспілок не може бути мільйон. Вистачить мати 2 або 3 національні демократичні конфедерації з офіційним представницьким статусом. Тоді й уряду буде важче діяти неправомірно по відношенню до свого народу. Доки цього не зрозуміють представники незалежних профспілок доти ФПУ залишатиметься найчисельнішою за кількістю своїх членів і найпотужнішою в нашій державі. Не секрет, що основне членство в ФПУ складають держслужбовці, вчителі та лікарі, які побоюючись звільнення з роботи ніколи не вийдуть із складу ФПУ і не стануть членами іншої конфедерації, а отже продовжуватимуть добровільно-примусово сплачувати свої членські внески без отримання відповідних послуг та захисту своїх прав. Сьогодні в Україні працівник будучи звільненим з роботи без поважної причини не має до кого звернутись за захистом своїх прав, бо незалежні профспілки слабкі і розсіяні, а ФПУ - державна профспілка, яка захищає виключно права та інтереси держави.

Незалежні профспілки України. Якби в радянські часи не існувало профспілок, то сьогодні вже був би створений реальний, дієвий і дійсно незалежний від влади європейський профспілковий рух. Споглядаючи на таку бездіяльність ФПУ в Україні почали створюватись, так звані незалежні профспілки, які по мірі своїх можливостей намагаються виконувати свої природні завдання – захист прав працівників. Їх називають незалежними тому, що вони не залежать від влади й дійсно готові до активних дій проти рішень, які погіршують стан справ з працівниками як державного так і приватного сектору. Звичайно, що такі непідконтрольні профспілки невигідні владі, тому й влада всіляко старається перешкодити їх розвитку, а тому незалежний профспілковий рух України розвивається доволі важко й довготривало. Не секрет, що сьогодні в Україні майже усі великі заводи і фабрики є власністю високопоставлених чиновників, депутатів ВР - тому зайти на таке підприємство й створити там незалежну профспілку майже неможливо.

Чому? По-перше тому, що закон в Україні сьогодні є на стороні роботодавців, по-друге законом не передбачена можливість працівників самостійно вибирати свого представника на виробництві, який є членом тієї чи іншої незалежної конфедерації профспілок так як це є в ЄС (таких сьогодні в Україні є лише одна-єдина - НКПУ але малочисельна), по-третє незалежні профспілки чекають на "манну з неба", сподіваючись, що хтось за них щось таки і зробить...

Сьогодні незалежні профспілки виникають лише на підприємствах де існують борги із заробітною платою, або власник хоче знищити завод чи фабрику порізавши її на металобрухт. Таким чином допомагати працівникам витребувати заборговану заробітну плату, або допомогти врятувати завод від порізки на металобрухт та зберегти працівникам свої робочі місця є нелегкою, але тією діяльністю, якою профспілка повинна займатись - боротись за права працівників! Якщо працівники будуть бачити реальні дії профспілок у цьому напрямку, то і самі захочуть у них вступити, та й матеріальна база від їх внесків невідмінно покращиться!
 
Підсумовуючи сказане слід зазначити, що в Україні de jure профспілковий рух існує, але de facto його як реального - нема, за вийнятком невеличекої кількості незалежних профспілок і однієї конфедерації, які однак не бажають об'єднатись в одну єдину національну конфедерацію з департаментами (відділами) по роботі з кожним одним сектором (сферою) праці по цілій території України, адже подібних є по цілій Україні є просто море! Більшість з них продовжують нарікати на існування в Україні ФПУ чи на інші фактори. Їм слід визначитись зі своїм майбутнім, бо в протилежному випадку вони приречені на знищення. В цілому західному світі у кожній одній країні існують 2-3 потужні національні конфедерації профспілок, бо в певний період всі маленькі об'єднались в одну силу і тепер мають свої представництва по цілій країні і на кожному підприємстві, а в Україні кожен хоче бути Главою... Заради чого?
 
Які права мають сьогодні українські незалежні профспілки? Насправді, на сьогодні діючий Кодекс законів про працю, Закон України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності» є достатнім джерелом захисту прав працівників, які є членами профспілки. Проблема однак в тому, що не всі ними користуються, тобто навіть більшість тих самих лікарів, вчителів не знає про існування цих законів.
 
Тому просвітницька робота навіть в цьому напрямку є вкрай необхідною. Будь – якій владі вигідний необізнаний у праві народ, бо таким народом керувати просте-простішого, його легко можна обдурити й обікрасти. Цьому повинні запобігати саме профспілки. Поки незалежні профспілки України не об’єднаються під одним стягом, однією ідеєю та не почнуть працювати на людей, - доти на вулиці не буде кого виводити, а ситуація в країні лише погіршуватиметься!

Створення єдиної, або максимум 2-3 потужних європейських, демократичних профспілкових структур в Україні (т. зв. СИНДАКАТІВ) з представницьким статусом неодмінно дасть незалежним профспілкам можливість стати реальною альтернативою сучасній екс радянській Федерації Профспілок України.
 
На сьогоднішній день працівники України є готовими до такого кроку, але до нього, нажаль, не готові самі ж незалежні профспілки, які повинні стати і бути поштовхом, рушійною силою, ініціативою для народу. Свої законодавчі ініціативи майже усі профспілки України надають до законодавчих проектів які приймає ВР, як останній приклад у пенсійній чи комунальній реформі, але влада до них не прислухається, бо не бачить в них для себе "загрози". Тому саме тепер незалежні профспілки повинні проявити ініціативу у зміні стану речей в Україні і реально довести суспільству що вони є рукою подомоги, а не чекати коли люди самі повстануть на захист своїх прав та добробуту. Якщо таке станеться, то тоді республіка перетвориться просто на анархію.
 
Сьогодні права профспілок визначено законом, який регулює їх права і гарантії діяльності, але він досить недосконалий і абсолютно не забезпечує демократичного розвитку діяльності профспілок, бо написаний під диктування прокомуністичної ФПУ, яка сьогодні монополізувала всю профспілкову діяльність як таку, а незалежні профспілки цьому не реагують і кожна одна продовжує "тягнути на себе ковдру", що фактично не залишає їм жодних шансів для розвитку і майбутнього.
 
Матеріальна база незалежних профспілок. Незалежні профспілки не володіюсь матеріальною базою, вся вона знаходиться в руках ФПУ, яка узурпувала усі майнові комплекси, що мали б належати усім людям, а отже членам усіх профспілок. Ця матеріальна база сьогодні працює лише на певний контингент людей в Україні.
 
Що перешкоджає їхній діяльності? Недосконалість законодавчої бази для діяльності профспілок! Чинне законодавство створене так, аби забезпечити монополізм старої системи діяльності профспілок і не дати розвитку нових…а нові сидять і нарікають на ФПУ замість того щоб з цим боротись.
 
Які типи профспілок функціонують сьогодні в Україні, що таке незалежні профспілки і чим вони відрізняються від "залежних", або так званих "жовтих" профспілок? Стара система профспілок – це ФПУ, яка є залишком пострадянського періоду і методів діяльності. Вона й досі діє за пітримки влади та виключно в її інтересах…

За часи незалежності в Україні устворилося понад 100 незалежних профспілок, які лиш теоретично є "вільними" від тиску влади, роботодавців, проте є незалежними в своєму прийнятті рішень та демократичності своєї діяльності… В їх рядах сьогодні налічується лише 3,5 млн. чол., але якщо б вони ще й діяли прагматично, то їх чисельність була б значно більшою.

Сучасна розпорошеність незалежних профспілок України та ізоляція їх діяльності владою, а також їх пасивність до об'єднання - неодмінно зведуть на нівець всю їх діяльність. Якщо вони не об'єднаються в одну-єдину силу і не усвідомлять, що сила є лише в єдності, то вже у близькому майбутньому їм доведеться закрити двері на замок, а працівники взагалі залишаться без жодного захисту. Зрештою це те чого хоче влада і Асоціація Роботодавців України. Прийшов час діяти!

Промоційний відеоролик однієї з найпотужніших 3-ох італійських конфедерацій профспілок Італії CGIL про вибір профспілкового представника на підприємствах, навчальних закладах, держустановах і.т.д від Конфедерації CGIL: "Відновимо Італію!"
 
 
Переглядів: 753 | Додав: Правознавець | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми не співпрацюємо з українофобними, расистськими, порнографічними, піратськими та іншими аморальними сайтами. Відповідальність за достовірність фактів, цитат та інших відомостей, у тому числі і малюнків до статтей, у розділі новин, несуть автори публікацій, що містять гіперпосилання на джерело. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на Інформаційне агентство УНІАН, суворо забороняється. При передруку наших матеріалів посилання (для Інтернету - гіперпосилання) на italawguide.at.ua обов’язкове.
Всі права застережено © 2010-2017