Передачі українською мовою виходять у середу з 08:00 до 09:00
Image and video hosting by TinyPic

L'UCRAINA E' AI CONFINI СON L'UNIONE EUROPEA E NON AI CONFINI CON L'EUROPA! 
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА І МЕЖУЄ З ЄС, А НЕ ЗНАХОДИТЬСЯ НА МЕЖІ З ЄВРОПОЮ!










П`ятниця, 26.05.2017, 19:53









П`ятниця, 26.05.2017, 19:53

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
НАВІГАЦІЯ
TICKET online
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
FRIENDS&PARTNERS
СТАТИСТИКА
UniCredit інформує
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
НАША КНОПКА

АКТУАЛЬНІ ВІДЕО
Вхід

Головна » Дошка оголошень » Італійські держустанови, організації та документи » Assistenti Sociali - хто вони?

Національна Служба Соціальної Асистенції (Допомоги) Італії
16.01.2013, 22:01
 
Соціальні асистенти - професія майбутнього
Офіційний сайт НССА http://www.assistentisociali.org 
 
У відповідності до різних норм державного устрою, соціальний асистент Італії, який діє відповідно до принципів визначених законом, навиків та методів, які є характерними для цієї професії, здійснює свою діяльність у організованій системі соціальних ресурсів.
 
З появою модерної держави (від коли людина стала громадянином, у якості суб'єкта права) та з різким позширенням мануфактурної промисловості, робота працівників на різних підприємствах стала значно важчою і відповідно поширила на цілу Європу принципи «ліберальної ідеології та соціального контролю за бідністю».
 
Поява цих феноменів звичайно змусила державу прийняти відповідні рішучі заходи, серед яких: побудова притулків, житлових будинків, будинків для робочих тих чи інших підприємств на яких вони працювали. Секуляризація, тобто процес трансформації форм релігійного життя у світське, було прискорене придушенням релігійних традицій та релігійного життя, особливо після Французької революції. Пізніше у період іллюмінізму, громадськість почала вимагати від держави захисту та наполягати на право бути асистованою. Відтак приватна благодійність, яку переважно здійснювала Церква через монаші згромадження, перетворилась на державну допомогу, як право, яке держава гарантує своїм громадянам.
 
Отже основний перехід від приватної асистенції до загальногромадської з боку держави відбувся впродовж дев'ятнадцятого століття, коли ідеали європейського ілюмінізму перейшли на значно новий, більш якісний рівень - державну допомогу через надання громадянам, з одного боку, основних послуг, а з іншого боку - введення більш чіткого контролю за поведінкою самих ж громадян, які отримали від держави ту чи іншу асистенцію (допомогу). Таким чином, соціальні послуги допомоги перейшли від Церкови до компетенції держави, а отже релігійні фігури (переважно монахині) були замінені світським операторами, які історично вважаються антенатами сучасних соціальних асистентів.
 
Управління благодійності під час французької окупації в Італії стає в такий спосіб одним зі способів забезпечення соціальної згоди: встановлення пенсій інвалідам війни та вдовам, створення дитячих будинків і військових лікарень, створення пенсійного фонду за рахунок відрахувань від заробітної плати всіх без вийнятку робітників та представників політики. Такий захід був чітким свідченням того, що держава стоїть на стороні громадян і виступає проти буржуазних кланів, які продовжували підтримувати наполеонську політику.
 
Законодавцю, отже, були вкрай необхідні чоловіки і жіноки, які були б медіаторами (посередниками) між державою та виборцями. З цією метою у 1806 році у Королівстві Неаполю було вперше створено Міністерство внутрішніх справ на яке покладалось завдання проводити чіткий нагляд за впровадженням дій державної благодійності по відношенню до громадян. У 1809 році Генеральна рада директорів притулків, що складалася з трьох громадян та Інтенденту, незалежної особи, замінила Трибунал змішаних функцій, який було встановлено Конкордатом у 1741 році.
 
Що ж стосується терміну «асистенція», то вперше його ввів Чезаре Корренті у 1848 році. Натомість термін «послуга» було впроваджено з ініціативи іноземців на Першій Міжнародній Конференції Соціального Обслуговування , яка відбулася в Парижі. «Соціальна служба у відповідності до визначення Гі де Meкoйс (Guy de Mechois) - це мистецтво, яке використовує знання і вчення людських відносин та можливість встановити їх, мобілізувати свої можливості по відношенню до кожного суб'єкта, до кожної групи і по відношенню до всіх людей з огляду на величезний добробут всіх, який міститься у діяльності соціальної служби».
 
З ухваленням Закону Кріспі (закон несе ім'я свого автора) № 6972 дня 17 липня 1890 року значно посилився інтервент держави по відношенню до благодійних організацій, які держава всіляко заохочувала та надавала їм свою підтримку і які згодом були об'єднані в один державний орган допомоги та благодійництва (Istituzionе di Pubblica Assistenza e Beneficenza). Крім цього, було створено і Головний Державний Допоміжний Орган завданням якого, у разі зміни громадянами їх місця проживання в тому чи іншому муніципалітеті, було надати обов'язкову допомогу.
 
Коли Італія взяла повністю на себе функції пов'язані з державною асистенцією (допомогою) населенню, то ввела обов'язкову формацію для бажаючих вступити на державну службу допомоги населенню. Для цього такі особи повинні були пройти відповіний курс навчання і здати екзамени.
 
Нові оновлення в Італії відбулись наприкінці 80-х та на початку 90-х років, спочатку це стосувалось правового визнання диплому про трирічну вищу освіту в галузі соціальної роботи (D.U.S.S), а потім і дипломів, які студенти отримували після завершення трирічної спеціалізації у сфері соціальних асистентів. Щоб уникнути певних формаційних розбіжностей і сумнівів, Президентом Італії було видано два спеціальні Декрети № 14/87 і № 280/89 у відповідності до яких було встановлено рівноправність всіх навчальних закладів Італії та спеціальностей, а також було проведено першу реформу місцевого самоврядування та створено у 1992 році місцеві органи охорони здоров'я. Відповідні декрети про реформування місцевих органів охорони здоров'я було видано у 1992 та 1999 роках. 23 березня 1993 року Законом № 84/93 було створено державний Орден Соціальних Асистентів для якого пізніше було видано спеціальний Деонтологічний Кодекс (професійний кодекс).
 
Інший закон, який передбачав обов'язкову соціальну допомогу громадянам, необхідну для забезпечення їм мінімального гідного рівня життя вийшов в Італії лише у 2000 році. Це Закон № 328/00. Декретом Президента Республіки 328/01 у 2001 році професію соціального асистента було поділено на дві категорії: Соціальний Асистент та Соціальний Асистент Спеціаліст.
 
Додав: Адміністратор |
Переглядів: 793

Ми не співпрацюємо з українофобними, расистськими, порнографічними, піратськими та іншими аморальними сайтами. Відповідальність за достовірність фактів, цитат та інших відомостей, у тому числі і малюнків до статтей, у розділі новин, несуть автори публікацій, що містять гіперпосилання на джерело. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на Інформаційне агентство УНІАН, суворо забороняється. При передруку наших матеріалів посилання (для Інтернету - гіперпосилання) на italawguide.at.ua обов’язкове.
Всі права застережено © 2010-2017