17 ВЕРЕСНЯ - ДЕНЬ РЯТІВНИКА! - 17 Вересня 2014 - Інфо-правовий портал для громадян України в Італії




Передачі українською мовою виходять у середу з 08:00 до 09:00
Image and video hosting by TinyPic

L'UCRAINA E' AI CONFINI СON L'UNIONE EUROPEA E NON AI CONFINI CON L'EUROPA! 
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА І МЕЖУЄ З ЄС, А НЕ ЗНАХОДИТЬСЯ НА МЕЖІ З ЄВРОПОЮ!










Субота, 03.12.2016, 01:22









Субота, 03.12.2016, 01:22

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
НАВІГАЦІЯ
TICKET online
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
FRIENDS&PARTNERS
СТАТИСТИКА
UniCredit інформує
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
НАША КНОПКА

АКТУАЛЬНІ ВІДЕО
Вхід

Головна » 2014 » Вересень » 17 » 17 ВЕРЕСНЯ - ДЕНЬ РЯТІВНИКА!
17:46
17 ВЕРЕСНЯ - ДЕНЬ РЯТІВНИКА!

Традиційно, за ментальністю радянських часів, рятівниками в Україні завжди вважали і продовжують вважати лише пожежників. Але як показує світова практика, таке сприйняття є хибне, оскільки сьогодні в усіх розвинутих країнах світу захищати громадян від пожеж і надзвичайних ситуацій приходять сміливі, сильні духом і самовіддані рятівники-волонтери цивільного захисту. Насправді рятівниками в цілому світі є не лише пожежники, але і спеціалізовані, професійні рятівники-волонтери, медики та парамедики цивільного захисту, які здійснюють свою рятівну діяльність у різних напрямках, у надзвичайно якісний спосіб та у повній незалежності від державної пожежної чи медичної служби, маючи для цього свої технічні та оперативні засоби, а також відповідний вишкіл.

Як і серед пожежників держфункціонерів, так і серед рятівників-волонтерів є справжні герої, небайдужі до людського горя, які завжди готові прийти на допомогу коли є потреба. Їх відданість власному народу, цінність людського життя, що помножені на знання та досвід, завжди спрямовуються на виконання завдань у різних надзвичайних ситуаціях і особливо перед тими, які їм ставить сьогодення.

На світлині пожежники-волонтери Цивільного Захисту м. Мілан під час пожежі в парку

На превеликий жаль в Україні, на відміну від країн ЄС, по сьогоднішній день не існує культури цивільного захисту, а також належної медичної та соціальної допомоги для населення. Ви мабудь запитаєте: «А що таке культура цивільного захисту і навіщо вона потрібна нам українцям?» І справді, питання досить слушне, яке потребує пояснення і розширення саме в нашому українському суспільстві, оскільки відсутність знань у цій сфері є не лише нищівним для нас українців, але й передусім наражає нас на різні небезпеки. При нагоді хочу відразу звернути увагу читача на те, що мова в цій статті йтиме не про цивільну оборону (ЦО), а про цивільний захист (ЦЗ), оскільки цивільна оборона і цивільний захист — це дві різні речі і це слід знати. Детальну інформацію про те, що таке цивільна оборона і цивільний захист можна отримати за цим посиланням:

http://italawguide.at.ua/news/jaka_riznytsja_mizh_tsyvilnoju_oboronoju_ta_tsyvilnym_zakhystom/2014-05-01-847

Після реформи цивільного захисту (- надалі ЦЗ) у 1992 році в Італії, Держдепартамент ЦЗ Італії обрав собі ось яке гасло: «Цивільний захист — це також ТИ!» І це не просто так. Чому? Насправді глибоке осмислення своїх цивільних прав і, зокрема, права на безпеку та захист життя є фундаментальним питанням соціально-правової системи Італії. Саме культура цивільного захисту є природним вираженням цього права. Італія, на відміну від України, зробила значний вклад у вихованні та розвитку культури цивільного захисту серед населення. Починаючи вже з перших класів школи діти вивчають цивільний захист і поглиблюють свої знання у цій сфері впродовж свого формаційного вишколу. Окрім цього у деяких італійських університетах існують окремі курси з цивільного захисту. Італійці знають, що територія на якій вони живуть, пов'язана з різним типом ризиків: урагани, землетруси, зсув земної поверхні у гірських місцевостях, сходження сніжних лавин, спека, пожежі в парках та лісах, періодичні розливи річок, повені, і т. п. З огляду на це, починаючи від 1992 року населенню надаються відповідні знання, а саме як себе поводити у випадках різних надзвичайних ситуацій, а також в лісах, парках, в горах, на морі, на річці і навіть як врятувати себе та інших у тій чи іншій надзвичайній ситуації.

Коли суспільство має культуру цивільного захисту, тобто відповідні знання, то значно дбайливіше ставиться до людей, до навколишнього середовища, до природи, до тварин, а самим рятівникам, волонтерам і держфункціонерам, є значно легше працювати і виконувати рятівні роботи у разі лиха.

Тому знання того, як слід себе поводити у тій чи іншій ситуацій, як врятувати себе та інших при тих чи інших обставинах, а також поширення культури цивільного захисту серед громадян України є вкрай важливим.

Отже, що таке КУЛЬТУРА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ?

Культура цивільного захисту — це культура безпеки, солідарності, взаємоповаги, активної громадянської позиції, культура державотворення та відповідальності громадян перед Законом за свої вчинки. Поширення культури цивільного захисту є однією з місій системи цивільного захисту Італії.

Наприклад рятівниками національної системи цивільного захисту Італії є держфункціонери і волонтери-медики, парамедики, психологи, соціальні асистенти, кінологи, радіоаматори, зв'язківці, скалолази, спелеологи, рятівники на воді, лісові пожежники, електромеханіки, водолази, тощо. У своєму щоденному житті всі вони працюють за своїми професіями, а у вільний час і у випадку потреби вони як рятівники-волонтери Національної Служби Цивільного Захисту надають суспільству цілу низку якісних послуг, запобіжних та рятівних заходів, а також проводять формаційні курси як для членів своїх волонтерських асоціацій так і для громадськості. Окрім цього волонтери ЦЗ проводять спеціальні освітні програми з культури цивільного захисту, поширення моделей поведінки громадян у тій чи іншій ситуації чи надзвичайному стані, відповідальному ставленні одне до одного, до природи та тварин, надають медичну допомогу використовуючи при цьому власні «швидкі» чи інші оперативні авто, займаються гуманітарною та соціальною допомогою, яка конкретизується у наданні суспільству цілого ряду соціальних послуг серед яких і перевезення інвалідів або/та осіб похилого віку до клінік чи інших місць призначення.

Що таке ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ?

Цивільний захист — це сумарна діяльність (знань і спеціальних заходів), яка спрямована на охорону життя людини та її безпеку, охорону довкілля, населених пунктів, майна громадян, природи та тварин як у мирний так і у воєнний час. ЦЗ - це мережа зв'язків та взаємодії між різними державними та приватними суб'єктами, функція яких полягає у поширенні серед громадян культури безпеки: безпеки праці, запобігання пожежам у лісах, рятуванню життя людей та їх майна у випадку стихійних лих чи інших надзвичайних ситуацій, солідарності між громадянами у розбудові своєї держави, взаємоповаги одне до одного, активної громадянської позиції, державотворення і відповідальності за свої вчинки перед Законом.

Між всіма цими суб'єктами, найголовнішу роль у поширенні культури цивільного захисту відіграє саме ШКОЛА в широкому значенні цього слова, тобто іншими словами, навчальний заклад будь-якого рівня, який є найбільш придатним та чутливим до цих тем.

Цивільний захист полягає також у навчанні дітей, молоді та осіб старшого віку солідарності, спільній участі у державотворенні через такі заходи як охорона життя людини, захист навколишнього середовища, спільне та відповідальне використання природних надр, поваги одне до одного. Все це є цивільним захистом, а отже колосальною культурною та соціальною інвестицією.

Активне громадянське суспільство має надзвичайно вагоме значення у контексті державотворення. Брати активну участь у громадському житті означає бути більш чутливими до природніх явищ, змін у природних та соціальних контекстах, надає громадянам реальну можливість більш глибше усвідомлювати свою вагому роль у суспільстві та державотворенні.

Для більш ефективної діяльності, громадяни об'єднуються у професійні волонтерські асоціації різного спрямування (культурного, гуманітарного, соціальної промоції, цивільного захисту, захисту довкілля чи тварин, і т. п.), працюють в команді, обмінюються думками, досвідом, планами, пропозиціями, вивчають нові, більш якісні підходи в їх діяльності, що спрямована до осіб чи тварин, проводять для громадськості семінари, наукові конференції, здійснюють постійні тренування і змагання між асоціаціями як на місцевому так і на національному рівнях і запрошують на них громадськість, щоб вона могла бачити їх професійні навики і збагнути те, що рятівники — це не лише пожежники, але і професійні волонтери, які у відповідності до їх спеціалізації, здатні виконувати різні рятівні функції (напр. витягувати з під уламків заваленої будівлі потерпілих, здійснювати серцево-легеневу реанімацію особи та інші медичні заходи порятунку, надавати громадянам порятунок на воді, розшукувати безвісті пропалих осіб з використанням собак-рятівників, здійснювати запобіжні заходи щодо розливу річок, здійснювати рятівні заходи у гірській місцевості чи під землею, тобто мова йде про рятівників гірського та спелеологічного порятунку, надавати порятунок громадянам в період повеней, гасити лісові пожежі та багато-багато іншого) і вкладають у цю діяльність серце й душу.

КУЛЬТУРА ВОЛОНТАРІАТУ І ЙОГО ВАЖЛИВІСТЬ ДЛЯ УКРАЇНИ

Покращення якості життя громадян можливе лише у тому випадку, якщо самі громадяни прикладуть до цього свої зусилля. У всіх розвинутих країнах світу одним із провідних напрямків соціальної роботи в суспільстві є залучення громадян до вирішення різноманітних соціальних проблем спільноти на засадах волонтерства.

Хто такі волонтери? Волонтери — це звичайні громадяни з високою мораллю та неординарною мотивацією. Це представники різних вікових категорій, які за власним бажанням залюбки приділяють свій вільний час для суспільства заради покращення якості його життя, спільного добра та його благополуччя.

Бути волонтером означає присвячувати свій час та енергію на служіння іншим без жодного примусу і не чекати нічого в замін. Для декого волонтерство є вибором життя, для інших - покликанням, а ще для інших - способом дати щось і не лише іншим, але пеш за все собі самим, тобто зростати морально і професійно. Бути волонтером означає також працювати не тільки ДЛЯ людей, але перш за все З людьми.

Волонтерський рух — це доброчинна діяльність, яка здійснюється громадянами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без “просування по службі”, з єдиною ціллю: добробут і процвітання спільноти і суспільства в цілому. Волонтерська діяльність як прояв милосердя і доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній та правовій підтримці, а отже вічно. Участь волонтерів у волонтерській діяльності дає можливість їм з однієї сторони самореалізувати себе, а з другої сторони відчути себе причетними до участі у справах суспільства і держави та покращенні якості життя своєї нації.

Чому люди зголошуються бути професійними, спеціалізованими волонтерами, а не звичайними дилетантами і що підштовхує їх до цього? Що вони шукають? Яку проблему для себе намагаються вирішити? Який нестаток підштовхує їх до цього вчинку?

Відповідь є лиш одна - мотивація. Мотивація, яка базується на усвідомленні особою того, що не можна постійно відвертати голову в другий бік від проблем, які існують в суспільстві і що ці проблеми необхідно вирішувати починаючи від себе. Саме це підштовхує особу до діяльності та виконання нею певного роду заходів відповідно до потреб суспільства. Мотивована людина готова до дій, які задовільняють її особисті потреби та потреби суспільства.

Часто в якості мотивації для волонтерської діяльності виступає потреба у спілкуванні з іншими людьми і бажання надати їм допомогу, яку вони потребують. Але самим це дуже складно, тому волонтери об'єднуються у асоціації (товариства) і спільно діють заради покращення якості життя цілої нації у тій чи іншій галузі.

Волонтерство відповідає потребі бути членом групи, цінностям і цілям яким волонтер може повністю відповідати. Волонтери діють в добре організованій команді, мають якісний вишкіл і тому є спроможні надати суспільству не лише певного роду комфорт на емоційно-психологічному рівні, але і дати конкретну відповідь на його конкретні проблеми.

Взаємодія державних органів влади з волонтерськими асоціаціями України

Україна на відміну від інших розвинутих країн є обмеженою у задоволенні потреб своїх громадян і це пояснюється байдужістю влади до їх долі та небажанням працювати для покращення умов життя своїх громадян. Щоправда, за останні роки влада дещо збагнула колосальну роль волонтерства у суспільному житті і навіть розпочала в'ялий діалог з волонтерами, який і сьогодні, однак, нагадує більше монолог ніж діалог. Чому? Гарні слова держпосадовців України не сприяють розвитку волонтерства і залишають його з його проблемами на самоті.

Щоб волонтерські організації існували, зростали професійно і могли ефективно здійснювати свою діяльність для суспільства, уряди розвинутих держав ЄС та світу всіляко сприяють їх розвитку і при прийнятті державного бюджету включають значні кошти на розвиток діяльності волонтерських організацій. В Україні натомість про це навіть ніхто не говорить...

Так, волонтаріат — це некомерційна та неприбуткова діяльність, але щоб вона могла здійснюватись для суспільства та його користі, то потребує також фінансування і від держави.

Волонтери в Україні, на відміну від своїх іноземних колег, щодня несуть з власної кишені значні фінансові витрати для того, щоб здійснювати свою волонтерську діяльність заради покращення якості життя суспільства. А так не повинно бути! Такий факт підтверджує байдужість влади до свого народу!

У країнах ЄС та в світі держави фінансують діяльність волонтерських організацій, адже ці кошти для них є необхідними для надання допомоги суспільству, оплати аренди приміщення, закупівлі службових авто, пошиття уніформ для волонтерів, оплати комунальних послуг свого службового офісу, тощо.

Євроінтеграція — це також пристосування України до загальноприйнятих цивілізованих норм взаємовідносин держави з суспільством, а тому і держава Україна повинна євроінтегруватись разом з суспільством та створювати умови для розвитку Третього Сектора, тобто волонтаріату. Розбудовуймо європейську Українську Республіку у контексті Третього Сектора і вона стане квітучою!

До речі, у соцмережі Фейсбук є спільнота
рятівників-волонтерів Національної Служби Цивільного Захисту Італії. Ознайомитись з нею та з їх діяльністю можна за цим посиланням: https://www.facebook.com/groups/303922096423889

ліц. А.Грицевич

рятівник-волонтер НСЦЗ Італії

Переглядів: 322 | Додав: Адміністратор
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми не співпрацюємо з українофобними, расистськими, порнографічними, піратськими та іншими аморальними сайтами. Відповідальність за достовірність фактів, цитат та інших відомостей, у тому числі і малюнків до статтей, у розділі новин, несуть автори публікацій, що містять гіперпосилання на джерело. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на Інформаційне агентство УНІАН, суворо забороняється. При передруку наших матеріалів посилання (для Інтернету - гіперпосилання) на italawguide.at.ua обов’язкове.
Всі права застережено © 2010-2016