1 травня: без роботи, соціальних і правових гарантій немає свободи та майбутнього! - 29 Квітня 2016 - Інфо-правовий портал для громадян України в Італії




Передачі українською мовою виходять у середу з 08:00 до 09:00
Image and video hosting by TinyPic

L'UCRAINA E' AI CONFINI СON L'UNIONE EUROPEA E NON AI CONFINI CON L'EUROPA! 
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА І МЕЖУЄ З ЄС, А НЕ ЗНАХОДИТЬСЯ НА МЕЖІ З ЄВРОПОЮ!










Субота, 03.12.2016, 01:17









Субота, 03.12.2016, 01:17

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
НАВІГАЦІЯ
TICKET online
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
FRIENDS&PARTNERS
СТАТИСТИКА
UniCredit інформує
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
НАША КНОПКА

АКТУАЛЬНІ ВІДЕО
Вхід

Головна » 2016 » Квітень » 29 » 1 травня: без роботи, соціальних і правових гарантій немає свободи та майбутнього!
10:35
1 травня: без роботи, соціальних і правових гарантій немає свободи та майбутнього!
 
Історичні дані походження свята. В цілому західному світі день 1 травня є Святом Працівників, а на теренах пост-радянського простору воно і надалі є суррогатом і вважається "Святом Праці". Таку "культуру" було запроваджено і в Україні ще за радянських часів злочинним комунізмом, який сповідував цілком інші "цінності". Насправді святкування 1-го травня було започатковане 20 липня 1889 року в Парижі. Цю ідею запропонував Конгрес Другого Інтернаціоналу, який в ті дні проходив у столиці Франції: "1-го травня ми організуємо величезний масовий захід, який пройде у всіх країнах та містах Європи та світу. В цей день, працівники вперше звернуться до своїх державних мужів з проханням прийняти закон щодо скорочення робочого дня до восьми годин і запровадимо в життя всі резолюції нашого Конгресу в Парижі"— йшлося у повідомленні. 1 травня - це не випадковий вибір, адже саме 1 травня 1886 року під час великої демонстрації у Чикаго, працівники, які вийшли на вулиці міста з протестом проти свавілля працедавців та нелюдських умов праці, завершився пролиттям крові.
 
1 травня — Свято Працівників
Фото nuovavicenza.it
 
Тому з наближенням 1-го травня у 1890 році організації, які почали представляти і захищати інтереси та права працівників, почали прикладати чималих зусиль для підвищення обізнаності прав працівників як державного так і приватного секторів та роз'яснювати їх вагомість самого свята.

 

«Працівники, пам'ятайте, що 1-го травня — це Ваш день, День Працівника! Не забувайте відзначати цей день, адже це Ваше свято, свято працівників всього світу, які борються за свої права і відважно їх відстоюють. У цей день працівники всіх галузей цілого світу не працюватимуть, щоб довести своїм роботодавцям те, що, незважаючи на відстань, національність, расу чи мову, всі ми є одностайними у бажанні покращити наше становище і утвердити наші права! Хай живе соціальна революція, хай живе Інтернаціонал!» - йшлося у брошурі, яка була поширена у місті Неаполі 20 квітня 1890 року.
 
Наростаюча хвиля розуміння своїх прав та бажання прокращення якості праці стала небезпечною для урядів країн світу, а тому проти працівників почались запроваджувати жорстокі репресії. Цей феномен тривав декілька місяців.
 
В Італії уряд сенатора Франческа Кріспи запровадив особливий каральний стан та почав вживати радикальні заходи щодо запобігання та недопущення будь-яких публічних маніфестацій у день 1-го травня та у найближчу неділю 4 травня 1890 року. Такий захід уряду став успішним, бо через відсутність тодішнього єдиного координаційного центру на національному рівні – італійським працівникам так і не вдалось виявити міжнародну класову солідарність. Натомість в багатьох інших країнах Європи та світу у той день пройшли масові маніфестації протесту, які заставили уряди переглянути стан справ працівників та надати їм ряд прав.
 
Саме тому 1 травня вважається надзвичайно важливим днем — Днем Працівників, який надав працівникам нове розуміння своєї ролі. Цей день став стрибком у якості робочого руху, зродженні та утвердженні прав працівників, надав початок заснуванню синдакатів (профспілок) та поєднав працівників цілого світу у єдину армію, яка стала небезпечною для капіталістів.
 
Враховуючи успіх заходу, що пройшов у цілому світі і революціонував всюди систему праці, було вирішено повторити його і наступного року. 1 травня 1891 року святкування Дня Працівника підтвердило свою надзвичайну вагу і Другий Інтернаціонал вирішив зробити це свято постійним -"Святом працівників усіх країн світу” - йшлося в офіційному повідомленні.
 
Свято 1-го травня і сьогодні повинне бути для всіх нас працівників наснагою у боротьбі за відстоюваннянаших прав та свобод і особливо це стосується наших земляків в Україні. В Україні злочинний комунізм спотворив у розумінні українців сутність цього свята і вперто відзначав абсолютно невідоме в світі "Свято Праці”, А НЕ ПРАЦІВНИКІВ, замінивши цінності і саму суть свята.
 
Тому, щоб ми могли святкувати це свято сповна, нам необхідно зрозуміти, що наше майбутнє залежить лише від нас! Дивлячись на Україну з-за кордону, є очевидно те, що сьогодні в Україні є вкрай необхідними:
  1. професійна і патріотична влада;

  2. широке громадське розуміння важливості цього свята;

  3. негайна відміна чинного Трудового Кодексу і прийняття нового демократичного ТК;

  4. негайне створення Національних Трудових Контрактів кожної однієї категорії працівників як державного так і приватного секторів і контрактна основа праці з погодинною оплатою;

  5. політика праці: створення державою нових робочих місць і соцзахисту працівників та пенсіонерів;

  6. наявність правового захисту працівників та соціальних гарантій всіх сфер;

  7. гідна допомога по безробіттю, яка б давала громадянам змогу жити, а не виживати у період безробіття;

  8. реальна, а не теоретична діяльність профспілок у сфері захисту прав працівників. Було б правильно, якби всі незалежні профспілки об'єднались у однин національний конфедеральний Синдакат, який включав би в себе всі профспілки різних категорій працівників і захищав права працівників по цілій території України. Така модель існує у всіх країнах ЄС. Окрім цього він міг би стали реальною альтернативою бездіяльній, комуністичній, провладній Федерації Профспілок України;

  9. вміння громадян боротись і відстоювати свої законні права;

  10. всебічний розвиток і утвердження правової культури громадян;

Андрій Грицевич

головний адміністратор ІНПП

Переглядів: 335 | Додав: Правознавець
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми не співпрацюємо з українофобними, расистськими, порнографічними, піратськими та іншими аморальними сайтами. Відповідальність за достовірність фактів, цитат та інших відомостей, у тому числі і малюнків до статтей, у розділі новин, несуть автори публікацій, що містять гіперпосилання на джерело. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на Інформаційне агентство УНІАН, суворо забороняється. При передруку наших матеріалів посилання (для Інтернету - гіперпосилання) на italawguide.at.ua обов’язкове.
Всі права застережено © 2010-2016