ЧОМУ УКРАЇНІ ПОТРІБНЕ МІНІСТЕРСТВО ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ, А НЕ ГІБРИД МНС? - 10 Жовтня 2014 - Інфо-правовий портал для громадян України в Італії




Передачі українською мовою виходять у середу з 08:00 до 09:00
Image and video hosting by TinyPic

L'UCRAINA E' AI CONFINI СON L'UNIONE EUROPEA E NON AI CONFINI CON L'EUROPA! 
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА І МЕЖУЄ З ЄС, А НЕ ЗНАХОДИТЬСЯ НА МЕЖІ З ЄВРОПОЮ!










Субота, 03.12.2016, 01:17









Субота, 03.12.2016, 01:17

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
НАВІГАЦІЯ
TICKET online
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
FRIENDS&PARTNERS
СТАТИСТИКА
UniCredit інформує
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
НАША КНОПКА

АКТУАЛЬНІ ВІДЕО
Вхід

Головна » 2014 » Жовтень » 10 » ЧОМУ УКРАЇНІ ПОТРІБНЕ МІНІСТЕРСТВО ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ, А НЕ ГІБРИД МНС?
11:36
ЧОМУ УКРАЇНІ ПОТРІБНЕ МІНІСТЕРСТВО ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ, А НЕ ГІБРИД МНС?

Закінчення періоду «холодної війни» внаслідок розпаду світової системи соціалістичної «співдружності» не стало підставою для зникнення воєн у світі, як і не стало підставою для побудови цілком мирної системи співіснування людства у ньому. Нова епоха співіснування стала ще менш передбачуваною ніж це було в той період, а крім цього, різка зміна клімату та поява нових епідемій, кинули людству абсолютно нові небезпечні виклики і поставили його під пряму загрозу самознищення. Сьогодні, коли з'явилися реальні підстави до відродження «холодної війни» з огляду на агресію Росії, яка відверто порушує норми Міжнародного Права у своїй цілісності, а також з огляду на щораз частіші проявлення різних стихійних лих та катастроф, які зумовлені зміною клімату та новими епідеміями, через халатність і безвідповідальність людини, змушують цілу світову спільноту переосмислити не лише свій збройний потернціал і міжнародну коаліцію безпеки, але й знайти нові підходи для вирішення цілої низки нових загроз, які мають щораз більш диверсифікований характер зі щораз менше передбачуваними наслідками.

Серед найбільших загроз сьогодення для цілого людства є безперечно епідемія Ебола та третя світова війна, оскільки роздільно вона вже в акті і яку провокує самопроголошена "Ісламська Держава" через здійснення нею воєнних терористичних акцій. Якщо брати регіонально, то воєнний конфлікт, який спровокувала в Європі Росія проти України — це теж один з ризиків, який може мати катастрофічні наслідки не лише для України, але й для країн ЄС та Європи загалом. Окрім цього, наслідком дій терористичних угруповань так званої "Ісламської Держави" може стати поширення світового тероризму з подальшим розповсюдженням зброї масового ураження, а отже ще маштабніша регіональна нестабільність до якої можуть додатись і політичні кризи на тлі економічної нестабільності та браку політичної волі керманичів в окремих державах. Серед не менш важливих ризиків є і міжнародна організована злочинність, невиправдана залежність від енергетичних і продуктових ресурсів однієї країни від іншої, землетруси, урагани, повені, сильні зливи з градом, потужні снігопади, зсуви землі, розтоплення льодовиків, глобальне потепління, тощо. Тому тут варто звернути увагу на те, що всі ці загрози, як і нова потенційна «холодна» чи третя світова війна або кліматичні і погодні феномени, мають як безпосередній воєнний так і цивільний характер, які однак піддаються ліквідаціям як військовими так і цивільними засобами. Те, на що сьогоднішній світовий та український політикум повинен звернути увагу так це на те, що всі ці загрози, однак, містять надзвичайно високий ризик загибелі величезного числа населення окремих держав чи планети загалом.

Щоб ефективно протистояти цим загрозам та ризикам, Україна, як і всі інші країни ЄС, повинна негайно провести структуральну системну реформу у сфері безпеки, поділивши її на цивільну оборону (ЦО), яка є виключною компетенцією міністерства оборони, на цивільний захист (ЦЗ), який є виключною компетенцією міністерства ЦЗ, а не сучасного гібриду, яким є МНС та на громадську безпеку (ГБ) з докорінним реформуванням і самого МВС та його демілітаризації. Чому? В Україні і по сьогоднішній день існує міліція, яка не є поліцією і має абсолютно відмінний правовий статус від поліції. А міліція, в перекладі з латинської, означає військо. Потребує й докорінної реформи навіть СБУ.

Стосовно ЦО і ЦЗ, оскільки мова присвячена саме цьому аргументу, то після реформи значення цих систем лише зростатиме, адже щораз нові виклики, які постають перед Україною, стмулюватимуть в них винахідливість та сприятимуть їх постійній готовності до дій у чітких сферах їх природного призначення, так як це є у країнах ЄС, країною-членом якого, Україна має намір стати. При цьому рівень розвитку обох державних систем сприятиме і їх цивілізованості разом з їх значними можливостями, дасть змогу протидіяти багатьом небезпекам і навіть загрозам природного характеру, оскільки належне і вчасне виконання запобіжних заходів у тій чи іншій сфері, сприяє значному заощадженню державних коштів і забезпечує спроможність своєчасно й ефективно реагувати на високі темпи розвитку техногенної сфери, посилення соціальних протиріч, зростання споживання й залежності від техногенної інфраструктури, що, у свою чергу часто стає причиною аварій чи катастроф, особливо у порівнянні з наслідками від природних катаклізмів або та локальних війн.

Зрозуміло, що для того, щоб обидві структури ефективно працювали у таких умовах, необхідний системний підхід, який передбачає врахування зв’язків і взаємозв’язків явищ і процесів, вжиття дієвих заходів одночасно у відповідності до вже існуючих проблемних ситуацій і проблем загалом. Саме це є необхідністю для створення в Україні двох окремих потужних державних систем.

МНС України було створене для ліквідації надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Місія такої структури є дуже обмеженою і тому потребує докорінної реформи. У 2004 році був прийнятий гібридний закон «Про правові засади цивільного захисту», який фактично поєднав у собі ЦО і ЦЗ, що в кінцевому результаті спровокувало і викривлену діяльність ДСНС. Іншою великою помилкою України, став один з документів, що був покладений у правову основу цивільного захисту згідно статті 2 Закону України «Про Цивільну оборону України». Таким чином, термін «цивільна оборона», який є присутнім у багатьох законодавчих актах України та є загальноприйнятим у світовій практиці, був замінений терміном «цивільний захист», що спотворило суть і ЦО і ЦЗ, їх механізми, розподіл завдань, сфер діяльності та партикулярні відмінності. Окрім того сам термін «цивільний захист» і досі не має чіткої дефініції навіть у Кодексі ЦЗ України, а також не має свого практичного застосування на практиці.

В Україні по сьогоднішній день не існує Закону України «про волонтерські асоціації і волонтерів ЦЗ», не існує жодного прогресу в цьому питанні з боку влади, а культура цивільного захисту і досі залишається невідомою не лише для громадян, але й навіть для очільників МНС та службовців ДСНС. Часто під терміном ЦЗ держфункціонери розуміють ЦО, а це не так, оскільки мова йде про дві різні структури і про відмінність їх цільового призначення у різних сферах. Але це не дивно, адже в Україні, насправді, бракує експертів цієї галузі, а досвід з-за кордону, як правило, береться здебільшого з Росії.

Останнім часом ДСНС у різних регіонах країни почало навіть “формувати” волонтерів ДСНС називаючи їх “рятівниками-волонтерами цивільного захисту”. Що має спільного одне з одним абсолютно не зрозуміло. Пожежна справа — це справа пожежників, а ЦЗ — це неосяжна сфера багатьох інших функцій та знань. У багатьох країнах ЄС, Америки та Канади та Австралії є і окремі спеціалізовані волонтерські асоціації пожежників-волонтерів ЦЗ, які мають власні пожежні автомобілі, спеціальні уніформи, спецвзуття, покриті спеціальним страховим полісом, а їх волонтери мають відповідний професійний вишкіл. Такі волонтерські асоціації ЦЗ були засновані колишніми пожежниками, які будучи на пенсії, не бажали сидіти вдома склавши руки, а передали свої навики та вишкіл іншим. На Заході до такої справи підходять дуже відповідально, оскільки людина, яка хоче бути рятівником-волонтером, повинна бути відповідно проінформованою про діяльність, яку хоче виконувати, пройти медогляд, спеціальний професійний курс, який включає як теорію так і практику, скласти іспити і отримати спеціальний атестат. Такі курси тривають переважно 3 місяці. Кожний рік волонтери проходять щораз нові професійні курси. І все це безкоштовно! Лише після успішного складення іспитів, такі особи мають право на здійснення таких заходів і за свої дії несуть як цивільну так і кримінальну відповідальність! Їх функції пов'язані виключно з пожежами та з релативними до пожежі завданнями. Натомість ДСНС робить це не зовсім відповідально. Замість того, щоб надати цим особам гідний професійний вишкіл, через проведення спеціальних професійних курсів для того, щоб потім вони могли створити окремі спеціалізовані волонтерські асоціації ЦЗ і, в разі потреби, співдіяти з ДСНСниками у тій чи іншій НС або навіть могли б самі здійснювати запобіжні і рятівні функції так як це є у країнах ЄС та цілого цивілізованого світу, ДСНС бажає іншого — мати завжди до диспозиції просту чорну робочу силу. Таке неприпустиме! Тобто відбувається суцільний балаган, який треба негайно впорядкувати.

Фундаментальна різниця між ЦО і ЦЗ полягає в тому, що ЦО — це військова структура, натомість ЦЗ — це цивільна структура, яка не має нічого спільного з мілітарною. Є справді дико бачити держслужбовців ЦЗ у військовій формі та ще й з військовими званнями. Таке можливе лише у країнах колишнього СРСР. ЦЗ на відміну від ЦО має виключно цивільний характер, а її дерфункціонери і волонтери не мають військових звань та військових уніформ. ЦЗ по своїй природі є цивільною структурою і є наявним, як і ЦО, у всіх країнах ЄС та світу.

На світлині зображено держфункціонера ЦЗ, яка звертається до рятівників-волонтерів НСЦЗ Італії.

Foto: ladomenicadivicenza.gruppovideomedia.it

ЦЗ можна і необхідно розглядати лише як національну систему чи службу, тобто це мережа зв'язків та взаємодії між різними державними та приватними суб'єктами, функція яких полягає у моніторингу і прогнозуванні НС, запобіанні НС, ліквідації НС у мирний час чи під час війни та у відновленні нормальних умов життя населення відразу після завершення її основного емергентного періоду. ЦЗ — це допомога людям у їх щоденних потребах, нагляд та захист навколишнього середовища, моніторинг клімату та змін у природі, здатність передбачати стихійні лиха і вчасно їм запобігати, це запобіжні та рятівні заходи перед або під час різних надзвичайних ситуацій чи під час війни, які виконують пожежники, спеціалізовані рятівники-волонтери ЦЗ, медики Національної Служби Охорони Здоров'я, медики та парамедики-волонтери Червоного Хреста і інших волонтерських асоціацій медичної допомоги та порятунку під координацією держфункціонерів (інженерів) міністерства чи обласних управлінь ЦЗ. Найосновнішим завданням ЦЗ є промоція принципів соціальної справедливості та прав людини і громадянина. Чому? Тому що глибоке осмислення своїх цивільних прав і, зокрема, права на безпеку та захист життя є фундаментальним питанням соціально-правової системи будь-якої демократичної держави. Україна, на превеликий жаль, цього ще не освоїла.

Цивільний захист — це сумарна діяльність (знань і спеціальних заходів), яка спрямована на охорону життя людини та її безпеку, охорону довкілля, населених пунктів, майна громадян від уражень, природи та тварин як у мирний так і у воєнний час. ЦЗ - це поширення серед громадян культури безпеки, тобто безпеки на робочому місці, запобігання пожежам у приміщеннях, парках чи лісах, рятування життя людей та їх майна у випадку стихійних лих чи інших надзвичайних ситуацій, солідарності між громадянами у розбудові своєї держави, взаємоповаги одне до одного, активної громадянської позиції, державотворення і відповідальності за свої вчинки перед Законом.

Коли суспільство має культуру цивільного захисту, тобто відповідні знання, то значно дбайливіше ставиться до людей, до навколишнього середовища, до природи, до тварин, а самим рятівникам (волонтерам і держфункціонерам) Національних Служб Цивільного Захисту (- надалі НСЦЗ) є значно легше працювати і виконувати рятівні роботи у разі лиха.

Культура цивільного захисту — це культура безпеки, солідарності, взаємоповаги, активної громадянської позиції, культура державотворення та відповідальності громадян перед Законом за свої вчинки. Поширення культури цивільного захисту є однією з місій системи всіх країн ЄС та цивілізованого світу.

Між всіма цими суб'єктами, найголовнішу роль у поширенні культури цивільного захисту відіграє саме ШКОЛА в широкому значенні цього слова, тобто іншими словами, навчальний заклад будь-якого рівня, який є найбільш придатним та чутливим до цих тем. Цивільний захист полягає також і у навчанні дітей, молоді та осіб старшого віку солідарності, спільній участі у державотворенні через такі заходи як охорона життя людини, захист навколишнього середовища, спільне та відповідальне використання природних надр, поваги одне до одного. Все це є цивільним захистом, а отже колосальною культурною та соціальною інвестицією. Тому знання того, як слід себе поводити у тій чи іншій ситуацій, як врятувати себе та інших при тих чи інших обставинах, а також поширення культури цивільного захисту серед громадян України є вкрай важливим не лише сьогодні, але і на майбутнє.

Коли мова йде про роль ЦЗ під час бойових дій, тобто війни, то вона спрямована виключно на захист життя громадян, надання біженцям або/та переселенцям всебічної допомоги у спеціальних організованих наметових містечках чи бомбосховищах, які є обладнані всім найнеобхіднішим, забезпечення їх харчами, одягом, засобами першої необхідності, тощо. Що стосується терміну «захист населення від уражень», то мова йде про захист населення від зброї або інших засобів противника. Натомість збройний захист від небезпек та від противника, що безпосередньо пов’язані з веденням воєнних дій, відповідно до світової практики покладений виключно на Цивільну Оборону! Ось різниця між ЦО і ЦЗ!

Через незнання та брак адекватної літератури, в Україні вже довший час точиться досить гостра дискусія довкола терміну «цивільний захист» та сфери його застосування. Ця нерозважність посприяла появі дуже небезпечної тенденції, тобто намаганню об’єднати обидві сфери діяльності ЦО і ЦЗ в одну з огляду на їх схожість. Тому вважаю доцільним, запропонувати читачеві докладно ознайомитись з тим, що таке ЦО і ЦЗ за цим посиланням:

http://italawguide.at.ua/news/jaka_riznytsja_mizh_tsyvilnoju_oboronoju_ta_tsyvilnym_zakhystom/2014-05-01-847

Доречною і правильною натомість є сфера застосування ЦЗ у ситуаціях політичного та соціального характеру. Чому? ЦЗ є гуманітарним, а отже аполітичним, який є покликаний виключно для надання допомоги та порятунку населенню навіть у таких складних ситуаціях, оскільки увага ЦЗ є спрямована не на політичні чи інші переконання людей, а на їх безпеку. Під час Євромайдану, мені трапилась нагода поспілкуватись з декількома майбутніми “рятівниками” ДСНС, які зараз ще є студентами Харківського Університету ЦЗ. У розмові з ними я зауважив, що їхні тези були переповнені ненавистю та агресією проти громадян, які перебували в той час на Майданах по цілій країні. Якщо Університет ЦЗ формує таких “професіоналів”, то тоді постає питання про доцільність такого навчального закладу. Пам'ятаймо, що доки людина відчуває біль, - вона жива. Доки людина відчуває чужий біль — вона Людина! Нелюди не можуть бути рятівниками, вони помилились професією.

Світова практика, яка знаходить свою практичну реалізацію у Європейській Службі Цивільного Захисту - ЄСЦЗ (European Civil Protection), а також, для прикладу, у Національній Службі Цивільного Захисту Італії (Servizio Nazionale della Protezione Civile), яка, до речі, визнана найефективнішою у ЄС та світі, підтверджує, що ЦЗ є і повинен бути виключно СИСТЕМОЮ, яка включає в собі такі структури: державні інституції (на місцях головнокомандуючим ЦЗ є мер населеного пункту!), науково-дослідницькі заклади, Інститут Геофізики та Вулканології, Національну Службу Охорони Здоров'я, органи правопорядку (державна, фінансова, пенітенціарна та муніципальна поліція), Комунальні Служби, Національна Пожежна Служба, Збройні Сили та Волонтаріат ЦЗ (останній складається зі спеціалізованих за різними галузями волонтерських асоціацій ЦЗ). Всі ці структури є ОПЕРАТИВНИМИ СТРУКТУРАМИ єдиної СИСТЕМИ ЦЗ Італії, яка є механізмом поширення культури безпеки серед суспільства та є спроможною виконувати найрізноманітніші превентивні (запобіжні) і рятівні заходи.

В минулому, в площині законодавства, Україна зробила кроки, які абсолютно не можна розглядати як намагання інтегруватися в структури ЄС чи в ту ж саму ЄСЦЗ. Термін «цивільна оборона», як вид спеціальної діяльності під час війни, був замінений терміном «цивільний захист», незважаючи на те, що у світовій практиці та юриспруденції існують i ЦЗ (Civil Protection) і ЦО (Civil Defence) та мають свої чіткі визначення. Тому, оскільки Україна обрала шлях євроінтеграції, то повинна провести структуральні системні реформи, і особливо у сфері безпеки, адже Україна її потребує, а ЦЗ — це значно більше ніж просто надзвичайні ситуації.

Переглядів: 877 | Додав: Адміністратор
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми не співпрацюємо з українофобними, расистськими, порнографічними, піратськими та іншими аморальними сайтами. Відповідальність за достовірність фактів, цитат та інших відомостей, у тому числі і малюнків до статтей, у розділі новин, несуть автори публікацій, що містять гіперпосилання на джерело. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на Інформаційне агентство УНІАН, суворо забороняється. При передруку наших матеріалів посилання (для Інтернету - гіперпосилання) на italawguide.at.ua обов’язкове.
Всі права застережено © 2010-2016