Передачі українською мовою виходять у середу з 08:00 до 09:00
Image and video hosting by TinyPic

L'UCRAINA E' AI CONFINI СON L'UNIONE EUROPEA E NON AI CONFINI CON L'EUROPA! 
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА І МЕЖУЄ З ЄС, А НЕ ЗНАХОДИТЬСЯ НА МЕЖІ З ЄВРОПОЮ!










Середа, 16.08.2017, 14:15









Середа, 16.08.2017, 14:15

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
НАВІГАЦІЯ
TICKET online
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
FRIENDS&PARTNERS
СТАТИСТИКА
UniCredit інформує
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
НАША КНОПКА

АКТУАЛЬНІ ВІДЕО
Вхід

Головна » 2014 » Квітень » 30 » Історія італійської державної поліції, структура, департаменти та поліцейські служби
09:32
Історія італійської державної поліції, структура, департаменти та поліцейські служби

Державна поліція Італії є однією з п'яти італійських поліцій. Вона безпосередньо належить до Департаменту Громадської Безпеки МВС Італії, який є національним органом громадської безпеки та здійснює нагляд за її дотриманням. МВС Італії має цілу низку і інших департаментів, які у своєму поєднанні творять MВС, але ми зупинимся лише на тому, якому підпорядковується державна поліція Італії та Національний Корпус Пожежної Служби Італії (пожежники).

Перші органи в Італії, які дали життя сучасній державній поліції були Комунальна (Міська) Міліція (по-італійськи Milizia Comunale) і Національна Гвардія (по-італійськи Guardia Nazionale). Пізніше законом № 1404 від 11 липня 1852 року було створено також Корпус Гвардійців Громадської Безпеки (Corpo delle Guardie di Pubblica Sicurezza). У грудні 1890 року міністр внутрішніх справ Франческо Кріспі об'єднав всі Комунальні Міліції з Корпусом Гвардійців Громадської Безпеки. В результаті об'єднання цих двох органів з'явився єдиний Корпус Гвардійців (тобто вартових) Міста (по-італійськи Corpo delle Guardie di Città). Проте це об'єднання не увінчалось успіхом, оскільки часто спричиняло “тертя” з Національною Гвардією.

Край сваркам та суперечкам щодо територіальної компетенції, юрисдикції та повноважень між офіційною поліцією країни, якою була Національна Гвардія та вартовими міста (Корпусом Гвардійців Міста) поклав Уніфікований Текст Законів про Міських Гвардійців та Агентів Громадської Безпеки уряду Джьолітті ІІІ № 690 від 31 серпня 1907 року. В такий спосіб Міські Гвардійці були реформовані у Муніципальну Гвардію (Муніципальну Міліцію), яка підпорядковувавлась і підпорядковується по сьогоднішній день мерам міст, а Національна Гвардія була переіменована у Державну Міліцію, яку було підпорядковано Департаменту ГБ МВС і міністру МВС Італії.

Саме тоді в Італії і з'явився Департамент Громадської Безпеки, який було інкорпоровано у МВС Італії зі структурою, яка збереглась по сьогоднішній день. Окрім цього було створено першу поліцейську службу, якою став Корпус Королівської Гвардії, що складався з 12 дивізій - 40 000 гвардійців. Це фактично були військові, яких залучали для підтримання громадського порядку під час акцій масових протестів. Варто зазначити, що цей корпус був абсолютно нейтральним від будь-яких політичних впливів того чи іншого уряду. Щоб зрозуміти краще суть Корпусу Королівської Гвардії сьогодні, в порівнянні з українськими реаліями, то це фактично екс Внутрішні Війська України, які тепер стали Національною Гвардією України.

Пізніше у 1926 році в Італії вперше було призначено начальника поліції. Ним став префект Артуро Боккіні. Через кілька років після його призначення було видано новий Уніфікований Тескт Законів про Громадську Безпеку — загально відомий в Італії як TULPS (по укр. скорочено УТЗГБ). Норми УТЗГБ діють і по сьогодні. Він містить законодавчу базу великої кількості питань пов'язаних з видачою ліцензій на володіння, зберігання та використання вогнепальної зброї агентами державної поліції, муніципальної поліції, державної фінансової поліції, карабінерів, Корпусу Державної Лісової Охорони, працівниками приватної охорони та безпеки (так звані Партикулярні Присяжні Гвардії) та громадянами з адміністративними дозволами на володіння зброєю, з діяльністю приватних детективів та з багатьма іншими питаннями, що пов'язані з громадською безпекою.

6 вересня 1943 року на основі декрету міністра ВС Італії державну міліцію було розпущено, а замість неї було відновлено Корпус Гвардійців Громадської Безпеки, який як і державна міліція Італії мав виключно військовий статус з огляду на те, що термін міліція (militia) в перекладі з латинської мови на українську мову означає військо. Таким Корпус Гвардійців Громадської Безпеки пробув аж до 1946 року.

У 1946 році Італія перестала бути монархією і стала республікою. Першим міністром внутрішніх справ Італійської Республіки став префект Маріо Шельба. У 1947 році було проведено першу реформу органів правопорядку Італійської Республіки у відповідності до якої Корпус Гвардійців Громадської Безпеки було реформовано у Державну Поліцію. Їй було надано також і всі основні поліцейські функції і збережено військовий статус.

В грудні 1959 року на службу в італійську державну поліцію було дозволено вступати також і італійкам. Відтак в ній почали працювати жінки. Служба займалась захистом прав жінок і неповнолітніх. Окрім цього вона займалась і традиційними для поліції функціями. Серед них — обшук осіб при затриманні. Деякі завдання не могли більше виконуватись мужчинами, тому обшуком жінок почали займались лише жінки.

 

Реформа 1981 року: демілітаризація

На початку 80-х, у відповідності до закону 121 від 1 квітня 1981 року, було змінено статус і реорганізовано структуру державної поліції Італії, оскільки у 1979 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Кодекс поведінки поліцейських та інші нормативи, що стосувались діяльності державної поліції. Тому у відповідності до Кодексу ООН державна поліція Італії стала цивільним органом з військовим устроєм, а її військовий статус було анульовано, оскільки поліція — це не міліція. Окрім того, у відповідності до вищезгаданої реформи, жінки отримали доступ і до керівних посад у всіх відомствах державної поліції Італії.

До того часу, по суті, під загальним терміном «поліція» були згруповані суб'єкти, які належали до трьох окремих організацій:

1) держслужбовці МВС, які займались питаннями управлінням справ держдепартаменту ГБ при Міністерстві, Квестурах та Комісаріатах, управлінням персоналу підрозділів (служб) Судової Поліції та Громадського Порядку.

2) Рядові та Офіцери Корпусу Гвардійців Громадської Безпеки, а також таких поліцейських служб як Судової Поліції, Громадського Порядку, Дорожньої Поліції (в Україні, для прикладу, ДАІ), Залізничної Поліції (в Україні, для прикладу, Транспортна Міліція), Прикордонної Служби, Поштові Поліції та Комунікацій;

3) Інспектори поліції, які відповідали за запобігання та припинення кримінальних злочинів у сфері громадської моралі, жінок і дітей.

До речі, таких поліцейських служб як Судова Поліція та Громадський Порядок, а також багатьох інших служб в Україні не існує лише тому, що й не існує самої поліції. Стосовно поліцейської служби громадського порядку, то їй варто приділити особливу увагу.

В Україні багато хто не знає, що в демократичних країнах під час масових акцій протесту чи будь-яких маніфестацій застосовують не спецназівців, а саме агентів поліцейської служби громадського порядку для того, щоб гарантувати безпеку громадянам та наглядати за громадським порядком. В Італії цей підрозділ в перекладі на українську мову так і називається «Поліцейська Служба Громадського Порядку», а не якось інакше і її завдання є саме такими, а не інакшими.

В Україні ж натомість на мирних маніфестантів кидають підрозділи спеціального призначення, які є також і в поліції, однак вони мають абсолютно інші функції та призначення. Спецназівці державних поліцій країн-членів ЄС боряться проти злочинних збройних угруповань та тероризму як внутрішнього так і міжнародного, а не проти мирних маніфестантів! Тому їх і застосовують саме для таких спеціальних заходів. А оскільки в Україні існує міліція, а не поліція, тому на мирних маніфестантів влада кидала саме спецпризначенців.

Стосовно назв спецпідрозділів поліцій західних країн, то в них не існує таких диких назв як наприклад в Україні колишній «Беркут» або сучасні «Грифон», «Кобра» і їм подібні. Не існує й поняття — бійці. Чому? Тому, що такі назви і термінологія несуть в собі виразну агресію, а не вселяють громадськості відчуття захищеності, безпеки, спокою та близькості влади до своїх громадян. Такі назви створюють у суспільстві виразний негатив, вселяють страх, віддаляють громадян від співпраці з “правоохоронними” органами. І також в цьому є негатив “правоохороннх” органів України як і всіх очільників цих установ починаючи з 1991 року, які не зуміли змінити ситуації, не говорячи додатково про їх непрофесійність. Проте це не дивно, адже всі вони випускники радянської школи, які були виховані на агресії та залякуваннях і тому категорії їхнього мислення — радянські, а світ — змінився і вимагає адекватного підходу до стану справ. Тому, якщо міністр Аваков та функціонери теперішнього МВС України і надалі лобіюватимуть виключно своє бачення “поліції”, без залучення західних експертів цієї галузі, оскільки функціонери МВС України не мають відповідних знань та розуміння того, що таке ПОЛІЦІЯ, то в Україні відбудеться ніщо інше як псевдореформа (як і в Росії), а не реформа (як у країнах ЄС та Грузії). Вона добряче вдарить по кишені кожного з нас, проте абсолютно не принесе нам тих довгоочікуваних змін в державі за які ми боролись на Майдані. Тож чи потрібна нам така “реформа” за наші ж гроші чи за гроші МВФ в наш борг?!

Отже, повертаючись до нашої основної теми, у відповідності до реформи, всі ці три компоненти органів МВС Італії були об'єднані в єдину державну поліцію як цивільний орган з військовим устроєм (а не статусом) для захисту держави, її громадян, їх прав, свобод та майна, громадського порядку та для запобігання правопорушенням. Від тоді нова італійська поліція стала цивільним органом в усіх відношеннях.

 

СТРУКТУРА

НАЧАЛЬНИК ПОЛІЦІЇ. На чолі державної поліції стоїть Префект. Префект - це регіональний представник держави та уряду ст. 10 Закону № 131 від 5 червня 2003 року. На начальника державної поліції обирається одного префектів. Обраний на посаду префект отримує кваліфікацію начальника поліції, або ж генерального директора громадської безпеки. В нього фактично подвійна кваліфікація глава державної поліції і глава Департаменту Громадської Безпеки МВС, якому підпорядковується державна поліція та Національний Корпус Пожежної Охорони Італії (пожежники). Відповідно до вимог правил порядку МВС Італії, Департамент ГБ складається з центральних адміністрацій та регіональних управлінь, навіть на рівні різних поліцейських сил.

 

Департаменти та офіси

Реорганізація державної поліції Італії у 1981 році посприяла зміцненню і подальшій спеціалізації різних галузей підрозділів (служб) поліції, а також поліцейських сил спеціального призначення. Всі вони залежать від конкретних управлінь і офісів, що належать до Департаменту Громадської Безпеки МВС Італії.

 

Офіс з питань загальної адміністрації:

Адміністративна поліція

Управління з питань координації та планування поліцейських сил

Центральне бюро інспекції

Центральне бюро з загальних питань

Центральне бюро кримінальної поліції

Центр опрацювання даних

Центр регіонального та міжрегіонального збору інформації державної поліції

Відділ з питань втікачів та тих, хто становлять максимальну небезпеку для держави

Центральне управління з питань запобігання злочинів

Центральний оперативний відділ безпеки

DIGOS (Divisione Investigazioni Generali e Operazioni Speciali). В перекладі на українську мову ВЗРСО (Відділ Загальних Розслідувань і Спеціальних Операцій).

 

Функції відділу:

 

- збір інформації про ситуацію в цілому, в тому числі і для запобігання правопорушень у сфері громадського порядку;

- розслідування у сфері запобігання та припинення злочинів, що спрямовані проти внутрішньої і міжнародної безпеки держави, громадського порядку, у сфері злочинів тероризму (навіть політичного характеру).

В обласних відділеннях Департаменту ГБ МВС Італії (Квестура), офіси організовані в наступний спосіб:

1) Інформаційна секція - (загальна інформаційна діяльність), збір, обробка та аналіз інформації: моніторинг діяльності профспілкових організацій, політичних партій, громадських організацій, релігійних організацій, спортивних організацій з особливою увагою до організацій футбольних вболівальників (ультрас), радикальних рухів і будь-яких інших організацій, що діють на теренах області і діяльність яких може мати наслідки для громадського порядку та громадської безпеки.

2) Слідча секція судової поліції (діяльність поліції в галузі судової експертизи): злочини, що скоєні під час спортивних заходів (особливо під час футбольних матчів), злочини, що скоєні під час виборчої кампанії та виборчого процесу, злочини, що скоєні проти держави з наслідками для громадського порядку та громадської безпеки, які, однак, не відносяться до загальних злочинів або до злочинів, що пов'язані з організованою злочинністю.

3) Антитерористична секція (секція по боротьбі з тероризмом): проводить розвідку та веде розслідування відносно конкретних терористичних угруповань, національних або інтернаціональних радикальних рухів.

У районних відділеннях Департаменту ГБ МВС Італії (Комісаріатах) — в Україні їх аналогом є відділки міліції — ця секція включена у слідчий відділ судової поліції.

 

Центральне Управління Залізничної Поліції, Поштової Поліції та Поліції Спецпризначення:

- Залізнична поліція

- Поліція зв'язку та комунікацій (поштова)

- Дорожня поліція (до її компетенцій входять також автостради і громадський транспорт)

 

Мобільні відділи державної поліції Італії:

Державна повітряна служба

Державна морська та річкова служба

Державна саперська служба

Державна кінна служба

Державна кінологічна служба

Підрозділ снайперів

Альпінська поліція

 

Центральне Управління з питань імміграції та Прикордонної Поліції:

Імміграційна поліція і Прикордонна поліція

Центральне бюро по боротьбі з наркотиками

Центральне бюро кадрів

Центральне бюро навчальних закладів МВС

 

Вища Школа Поліції МВС Італії (екс Академія):

Школа для агентів (початківців)

Школа для інспекторів (лише особи з вищою юридичною освітою, або особи, які здобули вищу освіту у галузі політичних наук)

Навчальні центри та полігони

 

Центральне Управління з питань охорони здоров'я Департаменту ГБ МВС Італії:

Медична Служба державної поліції

Центральна дирекція з технічно-логістичних питань та управління власності

Центральна дирекція з питань бухгалтерського обліку

Центральне слідче бюро по боротьбі з мафією

Центральне міжсилове управління з особистої безпеки (приватна охорона глави держави, глав іноземних держав, держпосадовців, і.т.п.)

Центральне бюро по боротьбі зі злочинністю

Центральна Оперативна Служба

Судова Медична Служба

Служба нагляду та контролю за територією (запобігання злочинності на вулицях, громадських закладах та держустановах)

 

Центральне Кадрове Управління Департаменту ГБ МВС Італії

Агентом державної поліції Італії (а їх в Італії є 5: державна поліція, муніципальна поліція, фінансова гвардія, пенітенціарна поліція та Корпус Державної Лісової Охорони) можна стати лише після успішного проходження спеціального державного конкурсу на основі кваліфікації та випробувань. Вимоги: відмінна психо-фізична підготовка, хороший стан здоров'я, інтелектуальні здібності. Обмеження за віком - максимум 35 років. Після успішного проходження конкурсу кандидати проходять формаційний курс змінної тривалості. Все залежить від кваліфікації. Навчання проходить у Вищій Школі Поліції МВС Італії.

12 місяців для агентів початківців (9 місяців вишколу (теорія) + 3 місяці практичних занять). Службове посвідчення і дистинтив (золотистий жетон з номером службового посвідчення) агенти поліції отримують лише після успішної здачі іспитів та складення присяги. Іспити можна здавати лише раз. Після 2-ох річного проходження служби в поліції, агент (рядовий) має право на підвищення кваліфікації. Відтак проходить наступний формаційний курс. Він триває 4 місяці. Після завершення курсу та успішної здачі іспитів, агент отримує нове звання — агент-асистент, оскільки поліцейський — це слуга народу. Звання агент-асистент - це вже другий рівень, оскільки перший рівень — агент (рядовий). Всі поліцейські кваліфікації тут: http://italawguide.at.ua/news/reforma_militsiji_bez_reformy_justytsiji_e_falshyvoju_chastyna_ii/2013-08-20-643

18 місяців для заступників інспекторів (конкурс відкритий виключно для поліцейських, які мають атестат про повну середню освіту). Цей курс вони проходять після 5 років проходження служби в поліції. Службовці, які отримали звання заступника інспектора, і бажають в майбутньому стати інспекторами, повинні мати стаж роботи не менше трьох років після здобуття звання віце інспектор.

24 місяці для комісарів (до навчання допускаються лише ті поліцейські, які мають мають 20-ти річну вислугу в поліції та ступінь магістра права, економіки або політичних наук).

 

ПРОФСПІЛКА ПОЛІЦІЇ І ЇЇ ЧЛЕНИ

В Італії профспілкою працівників державної поліції Італії є SIULP (по-італійськи Sindacato Italiano Unitario dei Lavoratori della Polizia Nazionale). Це надзвичайно потужна організація. В перекладі на українську мову SIULP означає Італійська Унітарна Профспілка Працівників Державної Поліції (- надалі ІУППДП). Незалежно від політичних переконань, ідеологій, віросповідань, етнічної групи походження, ІУППДП однаково гарантує всім працівникам поліції Італії та функціонерам МВС захист їх прав та свобод, а також соціальні та правові гарантії, що передбачено законом. На відміну від України, італійські профспілки є цілком незалежними. Тому ні МВС ні будь-хто інший не має на них впливу. Профспілки в Італії є незалежними, а їх діяльність захищена Конституцією. Це передбачено в Конституції Італії. Тому на них ніхто не вправі чинити тиск, або підлаштовувати їх під себе.

Службовці державної поліції Італії, у відповідності до реформи поліції та громадської безпеки (закон Італії № 121 від 1981 року), перейшли від військового до цивільного статусу, а тому мають право добровільно вступати до профспілки своєї категорії. Єдиний недолік щодо дотримання прав італійських поліцейських полягає в тому, що в них немає права на страйк. Проти цього ІУППДП вже декілька років активно бореться і навіть розробила спеціальний проект закону, який було зареєстровано в обох Палатах парламенту, але така вимога ІУППДП не знаходить підтримки в політиці з огляду на брак політичної волі - надати поліцейським право на страйк так як це є в інших країнах ЄС.

 

ГАСЛО

Гасло італійської державної поліції є "Sub Lege Libertas", що в перекладі з латинської означає "Закон надає свободу", або ж "Свобода є в законі". Це гасло розміщене також і на офіційному гербі державної поліції Італії.

 

ОЗБРОЄННЯ

Звичайні італійські поліцейські озброєні пістолетом Беретта калібру 92FS 9×19 мм Парабеллум. Дорожня поліція переважно озброєна пістолетами-кулеметами Беретта M12 9×19 мм Парабеллум. Інші елітні спеціалізовані служби такі як SCO та NOCS мають вільний доступ до різних видів зброї та гранат.

 

СИМВОЛІКА

Державна поліція представлена:

- гербом

- прапором установи

- похідним маршем (життєрадість)

- небесним покровителем (покровитель державної поліції Італії є святий Архангел Михаїл, який переміг Сатану).

Кваліфікація поліцейських Італії

Враховуючи те, що військове звання мають лише Збройні Сили, то в поліцейських силах натомість існує кваліфікація, оскільки поліція — це цивільний орган з військовим устроєм. Єрархічні кваліфікації державної поліції Італії тут: http://it.wikipedia.org/wiki/Qualifiche_della_Polizia_di_Stato

Соціальні та правові гарантії для поліцейських

Агенти державної поліції визначаються як професійна сукупність знань та вмінь у сфері громадської безпеки. В Італії, наприклад, поліцейські є державними посадовими особами (ст. 357 КК Італії) з усіма обов'язами, що випливають з цього. Окрім цього вони є також агентами судової поліції (ст. 57 КПК Італії), а також, поділяються на агентів, офіцерів та владу з питань громадської безпеки (Закон Італії № 121/81 про новий порядок адміністрації громадської безпеки).

Хто б вони не були: поліцейські, карабінери, агенти фінансової, пенітенціарної, муніципальної поліції чи службовці інших органів правопорядку, враховуючи їх строгі зобов'язання-обов'язки, а також їх цивільну, кримінальну, адміністративну і дисциплінарну відповідальність перед Законом та Батьківщиною, всі вони чітко усвідомлюють те, що будучи державними посадовими особами, саме вони в першу чергу є зразком виконання закону і авторитетними (а не авторитарними) наглядачами за його виконання з боку держпосадовців та громадян. Окрім цього всі поліцейські та функціонери МВС Італії підпадають також і під фінансову відповідальність перед Рахунковою Палатою Італії, яка веде постійний строгий нагляд за їхніми банківськими розрахунковими рахунками. Так передбачає Конституція Італії. Зокрема ст. 28 Конституції Італії говорить чітко: «Посадові особи, а також працівники державних установ та організацій, несуть пряму відповідальність згідно з цивільним, кримінальним, і адміністративним Кодексами, за дії, які були скоєні ними у відповідності до порушення прав, які в них зазначені. У таких випадках цивільна відповідальність поширюється і на державні органи і організації та їх працівників».

Проте як кажуть: «велика відповідальність — великі й права». Після багатьох років важкої боротьби профспілки поліцейських Італії, у 2004 році відбулась епохальна зміна курсу стану справ із захистом прав італійських поліцейських. Завдяки великим зусиллям ІУППДП, Департамент Громадської Безпеки МВС Італії та англійська страхова компанія Lloyd’s уклали безстрокову угоду щодо надання поліцейським Італії всіх страхових та соціальних гарантій, які реалізуються через закладені в державний бюджет кошти урядом країни. Окрім цього, у відповідності до вищезгаданої угоди, з поліцейських було знято обов'язок особистого матеріального відшкодування особі, яка при затриманні чи арешті могла зазнати від них тілесних пошкоджень. Тепер ця цивільна відповідальність лежить на державі, яка є гарантом дотримання прав та свобод громадян, їх безпеки і відповідає за дії поліцейських. На самих ж поліцейських законодавець поклав дисциплінарну, адміністративну і навіть кримінальну відповідальність за евентуальне жорстоке поведення з правопорушником під час його затримання чи арешту.

Зверніть увагу, що у разі написання особою скарги на поліцейських, їх негайно позбавляють службового посвідчення, жетону та зброї і відсторонюють від виконання службових обов'язків для проведення внутрішніх службових розслідувань та передачі справи до суду з подальшим очікуванням винесення остаточного рішення суду. Остаточне рішення виносить лише Касаційний (тобто Верховний) Суд Італії після розгляду попередніх рішень першої інстанції та апеляційного суду, оскільки це зазначено у Конституції Італії. Всі судові процеси, а також послуги адвоката, (це може бути також довірена особа поліцейського), оплачують самі поліцейські. Проте у випадку позитивного рішення суду щодо їх невинності, поліцейські мають право на грошове відшкодування від держави (прохання подається через департамент ГБ МВС) за витрати, які вони понесли під час судового розгляду їхньої справи у відповідності до ст. 17 Декрету Президента Республіки № 270 від 11 вересня 2007 року.

Натомість у випадку, якщо суд винесе негативне рішення, то після відбуття покарання у в'язниці, екс поліцейські не мають права поновитись в органах правопорядку чи працювати у приватних службах охорони/безпеки, або ж приватними детективами. Щоб здійснювати таку діяльність, необхідно мати ліцензію або декрет (для працівників приватної охорони/безпеки) від Префекта, а маючи судимість, ліцензія чи декрет таким особам не надається.

Переглядів: 1349 | Додав: Адміністратор
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми не співпрацюємо з українофобними, расистськими, порнографічними, піратськими та іншими аморальними сайтами. Відповідальність за достовірність фактів, цитат та інших відомостей, у тому числі і малюнків до статтей, у розділі новин, несуть автори публікацій, що містять гіперпосилання на джерело. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на Інформаційне агентство УНІАН, суворо забороняється. При передруку наших матеріалів посилання (для Інтернету - гіперпосилання) на italawguide.at.ua обов’язкове.
Всі права застережено © 2010-2017