Передачі українською мовою виходять у середу з 08:00 до 09:00
Image and video hosting by TinyPic

L'UCRAINA E' AI CONFINI СON L'UNIONE EUROPEA E NON AI CONFINI CON L'EUROPA! 
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА І МЕЖУЄ З ЄС, А НЕ ЗНАХОДИТЬСЯ НА МЕЖІ З ЄВРОПОЮ!










Понеділок, 18.12.2017, 05:11









Понеділок, 18.12.2017, 05:11

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
НАВІГАЦІЯ
TICKET online
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
FRIENDS&PARTNERS
СТАТИСТИКА
UniCredit інформує
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
НАША КНОПКА

АКТУАЛЬНІ ВІДЕО
Вхід

Головна » 2012 » Липень » 11 » Мова як середник для розбрату і як нам запобігти розколу України
15:05
Мова як середник для розбрату і як нам запобігти розколу України
 
Україна цінностей Фото сайту: suslov.com.ua
«Мовний» закон і його наслідки для України Всім нам українцям сьогодні дуже важливо зрозуміти одну-єдину річ: «мовний» закон — це чергова політтехнологія, черговий піар, які є спрямовані виключно на розкол нашої країни! «Мовні» ініціативи нинішньої влади є лише першим реальним кроком до започаткування розколу України. Україна для сучасної влади є виключно мега-підприємством, яке в будь-який час можна розділити, видозмінити, або взагалі закрити і вигідно продати. Сьогодні влада і її політичні симпатики розпочали офіційний процес розколу України завдяки "мові”, а якщо ми не зупинимось на хвилину у вихорі гніву і не вдумаємось над тим, що діється "за кулісами” цього театру, то вже завтра наступним кроком влади до ще більшого розбрату стане релігія, міжконфесійна ворожнеча і т.п. І це абсолютно реально. А вже після завтра ще один новий закон взагалі унеможливить розвиток в державі не лише української, а й будь-яких інших регіональних мов, звичайно, крім російської.
 
Цей законопроект ухвалювався в другому читанні і за процедурою мав бути обговорений постатейно, але так не сталось. Все відбулось за навмисно запланованою наперід процедурою. Голосування відбулося в цілому, без розгляду жодної зі 122 поправок В'ячеслава Кириленка. Курс нинішнього керівництва України є штучно спрямований на розкол країни і цього ми не повинні допустити!
 
Мета ПР - спровокувати ворожнечу і розкол в суспільстві, щоб продовжувати безтурботно грабувати наші духовні і матеріальні цінності за принципом "розділяй і володарюй". Тому не дивно, що прийняття "мовного" закону збіглося саме з появою в парламенті прем'єра Миколи Азарова та з його гучною заявою про прогрес у газових переговорах з Росією. Це вказує на те, що нинішня влада очікує отримати від Москви "чергову” знижку на газ, якої вже без будь-яких інших поступок досягли всі інші європейські країни.
 
Не виключно, що запровадження закону "Про засади державної мовної політики" дозволить створити можливість взагалі не знати державної мови, а це сприятиме розірванню Україну на два шматки. В такій ситуації, не виключено, що радикальні дії у відповідь можуть здатися значній частині суспільства найбільш адекватними.
 
Тому у цій надзвичайно важкій ситуації сьогодні як ніколи нам потрібна єдність, заради системного і послідовного відстоювання наших законних прав та інтересів і особливо заради збереження територіальної цілісності нашої Батьківщини. Опозиція сьогодні повинна запобігти впровадженню стратегічного плану чинного режиму щодо розколу держави і розпочати негайно формувати громадянське суспільство саме в цьому напрямку, адже без єдності не відбудеться і збереження України та її повноцінного розвитку. Лише в єдності — сила народу!
 
«Федералізм» України «Українського вибору» Віктора Медведчука
 
У червні місяці цього року в багатьох містах України з’явилися листівки проекту Віктора Медведчука «Український вибір», хоч в Закарпатті, а саме в м. Ужгороді біл-борди з рекламою цього проекту висять вже досить давно. У рекламній листівці розповідається, що «Український вибір» – це не політична партія, а лише громадський рух. Його мета – контролювати політичні сили на кшталт дотримання їх обіцянок та інтегруватися у союз з Росією та колишніми країнами СРСР так званий Євроазійський Союз (ЄврАзЕС). Окрім цього «Український вибір» закликає українців та Україну не інтегруватися в ЄС. Прооте мабудь лідер цього руху забув, що в Україні існує свобода вибору, тож нав'язувати комусь свої ідеї - це просто непрофесійно та суперечить соціальній моралі та етикету. Листівка, як не дивно, написана російською мовою, як і біл-борди на вулицях м. Ужгорода, натомість у м. Львові такі ж біл-борди "промовляють” українською мовою. З цього можна зробити і певний висновок. Віктор Медведчук, який був колись головою Адміністрації президента України Леоніда Кучми аплікує на свій громадський рух ту ж саму тактику і методи діяльності за якими працював колись і його шеф - Кучма, який під час своїх візитів, в залежності від регіону, вживав саме ту мову, яку його мешканці хотіли чути. Тому це ніщо інше як дешевий популізм та антиполітика.
 
Варто звернути увагу громадськості також і на те, що лідер «Українського вибору» пропагує ідеї федералізму України — такий собі невинний і прихований тентатив до сприяння розколу держави. Віктор Медведчук вважає, що саме федералізм є єдиним шляхом, який міг би зупинити розкол України, але не розкриває основної небезпеки цієї тези — федералізм України - це преамбула до її остаточного розчленування, а отже повного знищення. Сьогодні є більш актуально говорити про фіскальний федералізм України, але про це Медведчук не говорить, адже це б протирічило його основній ідеї — розколу України. Зверніть увагу на його особисту тезу: "Я впевнений - проект федеративного устрою України вже не мрія, але ідея, до реалізації якої прагнули справжні патріоти України, такі як Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський, Іван Франко, В'ячеслав Чорновіл". Федералізація - єдиний шлях, який зупинить розкол України, дозволить українському народові управляти своєю країною. Федералізм не може бути нав'язаний. Ця ідея повинна бути прийнята більшістю громадян” - зазначив Медведчук у Facebook. Останні два речення виразно протирічать одне одному, а отже і самого Медведчука, бо якщо федералізм не може бути нав'язаний, то і не повинен бути прийнятий більшістю громадян. В Україні Медведчука і його «Український вибір» вже охрестили транслятором побажань Кремля щодо майбутнього політичного устрою України.
 
«Земельна реформа України та продаж держмайна»
 
Основне джерело біди України – це поставлена на коліна національна економіка, розпродані за безцінь держпідтриємства та землі. Наївних Українців розвели вільним ринком, а насправді це кримінальний капіталізм. Щоб змінити ситуацію в нашій країні слід перш за все позбутись в законний спосіб олігархії, оскільки це кримінальна кастова система. Кримінальний розподіл капіталу зумовлює кримінальний характер потоків матеріальних благ та фінансів. Інтереси українців та олігархії є кардинально протилежними. Українська нація є зацікавлена в перспективі та змінах на краще — бажання, яке абсолютно не входить в плани олігархату. Олігархія — це мафія, а тому її необхідно долати і викорінювати щодня. Фінансові потоки спрямовуються в оффшорні команії, а через них вони ідуть далеко за межі України і так відбувається шалений відтік грошей за кордон. Фінансові потоки разом з матеріальними повинні спрямовуватися на розвиток українського села. Фермерам повинні бути надані всі можливості виробництва, а система оподаткування повинна відповідати розмірам реального збуту продукції фермера. Українське село повинне бути міцним. Малий і середній бізнес повинні вільно розвиватися і для цього держава повинна створити оптимальні умови, але цього не робиться. Всі приватні підприємці повинні бути захищеними від рейдерства "правоохоронців", а подібні їх спроби (не говорячи навіть про конкретні дії) повинні каратись законом. Україна повинна повернути собі статус житниці Європи та стати лідером у експорті сільськогосподарської та іншої продукції. Харчові продукти повинні бути екологічно чистими та високоякісними, адже окрім національного споживача вони йдуть і на міжнародний ринок, а тут ВРУ 23 грудня 2011 року прийняла закон, яким дозволила продаж навіть сільськогосподарських угідь з 2013 року. Україна повинна диломатично, але непохитно відстоювати свої національні інтереси і все це ще можна врятувати при двох умовах:
 
- приходу до влади професіоналів та патріотів
- ізоляція олігархічних кланів від економічних процесів у державі
 
Тихий дерибан України
 
У 2015 році олігархія остаточно завершить "прихватизаційний” процес держмайна. Для цього нею в особі прем'єра та президента України було впроваджено спецільний "соціально-економічний проект”. Сьогоднішній як і 21 рік тому етап роздержавлення власності владою продовжує вражати своїм відвертим лицемірством і цинізмом. Найосновніша увага приділяється держактивам. Ось характерні ознаки дерибану: масовий характер розпродажу активів, які досі залишаються у державній власності, адресність планованих продажів високоліквідних підприємств, виразно занижені ціни, за якими Фонд держмайна виставляє і продає об'єкти на конкурсах, чіткі корупційні механізми, які ФДМУ заклав у нещодавно затверджену парламентом Програму приватизації на 2012-2014 роки. І на закінчення - відверто лицемірний характер, який влада використовує в ЗМІ оправдовуючи свої дії у приватизаційній сфері "виключно” у рамках закону, які у ВРУ приймаються картками народних обранців, а не ними поосібно.
 
Президент Янукович поставив уряду завдання - продати збиткові підприємства. Однак у першу чергу з молотка починають іти найбільш ласі об'єкти, що залишилися в держвласності. Згідно з задекларованими планами українського уряду, крім нещодавно проданих пакетів акцій генеруючих підприємств та обленерго, в 2012-2014 роках будуть приватизовані держчастки ще в 13-ти енергокомпаніях, 48 обл- та міськгазах.
 
В даний час Кабмін також опрацьовує плани продажу "Одеського припортового заводу”, Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, "Турбоатому”, харківського заводу "Електроважмаш”, заводу ім. Малишева, держпідприємства "Антонов” та інших підприємств авіаційної промисловості, Науково-виробничого комплексу газотурбобудування "Зоря-Машпроект”, "Конструкторського бюро ”Південне", що працює в ракетно-космічної галузі, ”Укргазвидобутку" і "Чорноморнафтогазу” - компаній, що займаються видобутком і розвідкою нафтогазових родовищ в країні. На ці об’єкти претендують багато олігархів (серед яких Дмитро Фірташ та Костянтин Григоришин) та компаній (зокрема, РАО "Газпром”). Фонду держмайна дозволено приватизувати солевидобувні і вино-горілчані підприємства, заводи з виробництва та ремонту залізничної техніки, ряд оборонних підприємств.
 
В якості підготовчого етапу до роздержавлення, Кабінетом міністрів дозволена приватизація ВО "Титан”, Вільногірського ГМК, Іршавського ГЗК, Запорізького титано-магнієвого заводу. Ці об’єкти входять до сфери інтересів Фірташа. Нас грабують в нас на очах, а ми, нажаль, зосередились виключно на «мовному» питанні...
 
Розпродавши майже всі найбільш значущі державні підприємства, влада України вирішила продовжити приватизацію за рахунок об'єктів, що входять в заборонений список. За словами голови Фонду державного майна Олександра Рябченка, з переліку заборонених до приватизації об'єктів планується виключити близько 700 підприємств різних галузей.
 
Якщо вірити заявам керівництва ФДМУ, в даний час список підприємств, які будуть виключені з переліку заборонених до приватизації об'єктів, тільки формується. У роботі над ним беруть участь майже всі міністерства і відомства, оскільки більшість підприємств з забороненого переліку підпорядковані їм, а не ФДМУ. На сьогодні, з цього списку Фонд поки взяв в роботу тільки чотири підприємства - ВАТ "Укрцинк” (Костянтинівка, Донецька область), ВАТ "Черкаський приладобудівний завод” (Черкаси), ВАТ "Хімтекстильмаш” (Чернігів) та Кримський суднобудівний завод "Море”, який виконує замовлення з будівництва кораблів на повітряній подушці і підводних крилах. Наступними скоро стануть "Укрзалізниця” і "Енергоатом”.
 
Не менш цікаво виглядає ситуація з дрібними і середніми об'єктами, які планується вивести зі списку заборонених до приватизації підприємств, і які розташовані в Києві, Київській області, Криму та в центральній частині великих міст України. Території таких підприємств, як, наприклад, київський "Арсенал” та Мотоциклетний завод, з точки зору будівництва житлової та комерційної нерухомості, дуже цікаві будівельним компаніям.
 
Крім того у власності держави знаходиться ще багато науково-дослідних інститутів та конструкторських бюро, які вже не вирішують жодних завдань, але розташовані на ласих для забудовників земельних ділянках. Якщо приватизувати такі об'єкти за ринковою вартістю, держава може отримати коштів не менше, ніж від приватизації великих промислових об'єктів.
 
Незважаючи на вето президента на ухвалений Верховною Радою закон "Про морські порти України” 3 листопада 2011 року, наймовірніше, їх також виключать з забороненого до приватизації списку. Як відомо, у нашій країні сьогодні налічується 18 морських торгових портів загальною потужністю з перевалки вантажів понад 150 млн тонн. Найбільші з них - Південний, Одеський, Іллічівський, Миколаївський і Маріупольський.
 
За твердженнями фахівців де-факто всі порти вже мають своїх приватних господарів і в разі прийняття рішення про їх приватизацію саме вони виграють "конкурси” з продажу ФДМУ цих об'єктів.
 
11 листопада 2011 року Кабмін оприлюднив законопроект "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств України”. Сьогодні з 141 діючої шахти приватними є лише 28. Прийняття цього документа парламентом створить основу для розпродажу вітчизняних шахт в стилі бліцкриг. Найбільше такий варіант влаштовує фінансово-промислові групи, яким вкрай необхідно наростити свою капіталізацію перед виходом на IPO. У числі перших мисливців за державними шахтами - група ДТЕК Ріната Ахметова, якій постійно наступають на п'яти єнакієвський бізнесмен Юрій Іванющенко і старший син президента Олександр Янукович.
 
14 грудня 2011 року парламентарії прийняли в першому читанні урядовий законопроект про особливості продажу пакетів акцій банків, які після їх докапіталізації у 2008-2009 роках перейшли у власність держави (№ 9362). Маються на увазі "Родовід Банк”, АКБ "Київ” і Укргазбанк. Урядові чиновники пояснюють необхідність прийняття даного закону тим, що сьогодні фінансова криза закінчилася (для них), і настав час повернути в бюджет витрачені на порятунок даних фінансових установ грошей. А це, ні мало ні багато, майже 15 млрд грн.
 
Влада має намір продати з-під молотка навіть і національне надбання
 
Олігархи не зупинилися на енергетичних і промислових держактивах. При затвердженні 13 січня 2012 року нової програми приватизації, перед фінальним голосуванням за неї, колишній бютівець Сергій Осика порушуючи ст.116 Закону "Про регламент парламенту” вніс поправку, якою запропонував скасувати пункти 90, 143, 325, 329 розділу ХХVI Додатки до Закону України № 574-VI.
 
В результаті, було знято заборону на приватизацію цілого ряду пам'яток історико-культурної спадщини України. Серед них комплекс Юсуповського палацу (XIX-XX ст.ст.), Бахчисарайський ханський палацово-парковий комплекс (XVI-XVIII В.В), гробниця "Дюрбе” в Бахчисараї (XVI ст.), Печерний монастир Качи-Кальон (XIX століття ), церква Іоанна Предтечі (XIV-XV ст) в селі Верхоріччя, Архангельська церква в селі Кудрино (1328 р.), комплекс колишнього Юсупівського палацу (1883-1910 р.р.), комплекс споруд Генуезької фортеці в Судаку (X -XVIII) в Судаку, будинок-музей письменника Олександра Гріна в селищі "Старий Крим”, і меморіальний комплекс Аджимушкайські каменоломні в Керчі (1903-1907 рр).
 
Проти мітингувальників в Україні вже вишколюють новий спецорган
 
Вже у близькому майбутньому в Україні таки з’явиться нова спецслужба правопорядку на зразок (а не за принципом діяльності) європейської жандармерії. Очевидно, що влада боїться масових заворушень, бо розуміє, що саме ці вибори зможуть внести значні корективи у її "бізнесові” плани.
Як і повідомлялося раніше, нову службу правопорядку планують переформувати на базі внутрішніх військ, однак після реформи їй нададуть значно ширші повноваження. І це зрозуміло, адже мова йде про жандармерію (воєнізовану поліцію). Нова структура і надалі працюватиме у системі МВС, проте забезпечуватиме, зверніть увагу, захист конституційного ладу від спроб його зміни або повалення, або захоплення влади насильницьким шляхом. Саме тому це буде лише чергова євроімітація, а не реальний крок у євроінтеграційному процесі України, адже в ЄС жандармерія — це один з правооохоронних органів (військові), діяльність якого зосереджується у двох напрямках:
 
- Військова поліція для збройних сил
- Цивільна поліція для цивільного населення
 
Її основними завданнями є захист прав громадян, запобігання скоєнню злочину, репресія (припинення) злочину, розкриття злочину, охорона громадського порядку, а також забезпечення захисту майна і надання допомоги громадянам у кризових ситуаціях. В Україні натомість це буде суто репресивний орган з необмеженими повноваженнями для захисту виключно державних інтересів та мужів. Нова карикатура на тему.
 
З такою новою законодавчою ініціативою виступили нещодавно народні депутати з ПР Василь Грицак і Валерій Коновалюк. Про реформу в правоохоронних органах в українських ЗМІ велась досить жвава дискусія ще в січні-лютому цього року і були припущення що поява жандармерії на вулицях населених пунктів України відбудеться перед проведенням Євро-2012, але з місяця квітня про це більше ніхто і не згадував. Євро минуло...проте тепер, з наближенням осінніх парламентських виборів, автори цього законопроекту досить заворушились щодо його прийняття.
 
У своєму законопроекті "Про Державну службу правопорядку" автори пояснюють, що поява нової служби в Україні обумовлюється "суттєвим зменшенням чисельності правоохоронців” з 760 до 200 тисяч, а також тим, що "скоротився особовий склад правоохоронних структур”. Депутати наголошують, що орієнтуються виключно на "європейський” досвід функціонування подібних правоохоронних формувань. Правдоподібність цієї орієнтації ви вже збагнули і самі...
 
У багатьох країнах Європейського Союзу є правоохоронні органи з двома статусами: військовим - жандармерія та цивільним - цивільна поліція. Вони несуть службу одночасно разом з державною поліцією (в Україні - державною міліцією). Між собою вони є цілком незалежними структурами. Координація їх дій разом з держполіцією як і територія інтервенів визначається спільною радою головнокомандувачів. В такий спосіб місто є поділене на зони компетенції та інтервенту тих чи інших правоохоронних органів і щотижня вони змінюються. Це сприяє більш якісному контролю території та запобіганню скоєння злочинів. Натомість в Україні Коновалюк та Грицак пропонують щоб Жандармерія здійснювала не громадську, а суто державну охорону органів держвлади та охороняла місця перебування посадових осіб. Окрім цього українська жандармерія за задумом авторів законопроекту протидіятиме тероризму та масовим безпорядкам.
 
В історії МВС незалежної України це вже не перша спроба реформувати правоохоронні структури. Однак теперішнє намагання створити посилену озброєну організацію з військовим статусом пояснюється елементарним страхом влади з огляду на збільшення кількості демонстрацій та акцій протесту. Суспільство втомившись від безладу в державі у якій повністю відсутні соціальні та правові гарантії, виходить на вулиці з чіткими вимогами до влади. Протестують студенти, афганці, профспілки, підприємці. А влада, хоч усвідомлює ситуацію "порохової бочки”, проте через своє інтелектуальне зубожіння та абсолютну байдужість до цієї катастрофічної ситуації, яка склалась саме через її "професійну” діяльність, створює спецоргани для самозахисту замість того, щоб прислухатись до вимог народу, який її "вибрав” і піти йому на зустріч. Такій реакції не варто дивуватись, адже це олігархи.
 
І справді, сьогодні владні структури з огляду на доведення суспільства до повного зубожіння намагаються у будь-який спосіб унеможливити масові виходи людей на вулиці. Такі забаганки влади задовільняють підконтрольні їй суди, які виносять миттєві рішення щодо заборони проведення масових заходів, або іншого характеру. Від них не відстає і прокуратура. Всі намагаються якумога більше і краще догодити владі, а права людини та громадянина — це теорія, яка в Україні, на превеликий жаль, і надалі залишається лише теорією, і про неї вони чули ще за коли сиділи за партами у ВИШах та з боку ЄС.
 
За даними Єдиного реєстру судових рішень, у минулому році 89% судових справ про протести завершувалися забороною їх проведення. Моніторинг Центру дослідження суспільства показав, що кількість судових заборон мирних зібрань у 2011 була більшою, ніж позаминулого року, а у 2010 році — вдвічі більшою, ніж у 2009 році. Відповідно департамент громадської безпеки при міліції вже не справляється з такими подіями, тож створення жандармерії і є якраз виразним поясненням цього заходу.
 
Одним словом в Україні буде створена ще одна підконтрольна одній-єдиній посадовій особі воєнізована і загрозлива для демократії силова структура, яка буде діяти за межами суспільного контролю і виключно за наказами головнокомандуючого, а не в рамках закону. Нонсенс, який містить в собі виключно передвиборчий піар та втаємничену технологію підготовки "гри в надзвичайний стан". Варто також зазначити що головнокомандуючого Жандармерії і його заступників буде призначати особисто президент.
 
Регіонали передбачають появу Жандармерії в Україні на початку 2013 року, але осінні вибори мабудь стануть каталізатором її створення ще влітку цього року.
 
Тому розуміймо, що у цій надзвичайно складній ситуації сьогодні як ніколи нам потрібна єдність. Схід і Захід, Північ і Південь — разом за Україну заради системного і послідовного відстоювання наших законних прав та інтересів проти намірів олігархів і особливо заради збереження територіальної цілісності нашої Батьківщини. Опозиція сьогодні повинна запобігти впровадженню стратегічного плану чинного режиму щодо розколу держави і розпочати негайно формувати громадянське суспільство саме в цьому напрямку, адже без єдності не відбудеться і збереження України та її повноцінного розвитку. Лише в єдності — сила народу! Тож єднаймося, браття і сестри України і тоді нас ніхто не здолає!
 
Переглядів: 680 | Додав: Адміністратор
Всього коментарів: 1
1  
Gosh, I wish I would have had that inrfomtiaon earlier!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми не співпрацюємо з українофобними, расистськими, порнографічними, піратськими та іншими аморальними сайтами. Відповідальність за достовірність фактів, цитат та інших відомостей, у тому числі і малюнків до статтей, у розділі новин, несуть автори публікацій, що містять гіперпосилання на джерело. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на Інформаційне агентство УНІАН, суворо забороняється. При передруку наших матеріалів посилання (для Інтернету - гіперпосилання) на italawguide.at.ua обов’язкове.
Всі права застережено © 2010-2017