Передачі українською мовою виходять у середу з 08:00 до 09:00
Image and video hosting by TinyPic

L'UCRAINA E' AI CONFINI СON L'UNIONE EUROPEA E NON AI CONFINI CON L'EUROPA! 
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА І МЕЖУЄ З ЄС, А НЕ ЗНАХОДИТЬСЯ НА МЕЖІ З ЄВРОПОЮ!










Субота, 25.11.2017, 00:25









Субота, 25.11.2017, 00:25

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
НАВІГАЦІЯ
TICKET online
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
FRIENDS&PARTNERS
СТАТИСТИКА
UniCredit інформує
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
НАША КНОПКА

АКТУАЛЬНІ ВІДЕО
Вхід

Головна » 2017 » Вересень » 4 » Російсько-білоруські навчання «Захід-2017» і які ризики вони представляють для України
14:04
Російсько-білоруські навчання «Захід-2017» і які ризики вони представляють для України

Російсько-білоруські навчання світові ЗМІ вже охрестили репетицією війни в Європі. Навчання «Захід-2017» мають початися 14 вересня. Прибалти думають, що нападуть на них - і Північноатлантичний Альянс перекинув туди додаткові сили. Україна думає, що на нас і влаштовує паралельні навчання «Непохитна стійкість». Поляки думають, що можуть пробити коридор до Калінінграда. І всі сумніваються, що Росія дотримається міжнародних вимог. Випуск ТСН за 3 вересня 2017 року. Джерело: https://youtu.be/8vmuokCfVDY)

Аналізуючи дану ситуацію, я вирішив додати від себе короткий огляд тих ризиків, які сьогодні є в Україні з огляду на відсутність державної системи з завданнями цивільної оборони. В українській інтерпретації до 2013 року, цивільною обороною (- надалі ЦО) була "державна система органів управління, сил і засобів, які служили для організації і забезпечення захисту населення (?) від наслідків надзвичайних ситуацій такого характеру як техногенний, екологічний, природний та воєнний". Читаючи це вичзначення, постає слушне питання: що спільного з цивільною обороною мають ризики, які можуть спровокувати надзвичайні події природного та екологічного характеру і особливо стихійні лиха? В цілому цивільлізованому світі, стихійні лиха, а також надзвичайні події природного та екологічного характеру є сферою компетенції державної системи з завданнями цивільного захисту, а не цивільної оборони.

Для оборони території, в Україні колись було створено навіть спеціальні органи управління та необхідні сили і засоби: спеціальні війська ЦО і воєнізовані формування з працездатного населення. Перші плани цивільної оборони стали обговорюватися в 1920-х і були розроблені в окремих країнах в 1930-х, як відповідь на зростаючу небезпеку війни і бомбардувань, а після появи зброї масового ураження поширилися повсюдно. Натомість після завершення Холодної війни, акцент в Україні з цивільної оборони, тобто з оборони території від військових дій з незрозумілих причин змістився на захист цивільного населення від стихійних лих природного та екологічного характеру. Ця місія, в цілому цивілізованому світі належить державній системі цивільного захисту, а не цивільної оборони. В такий спосіб, український законодавець проігнорував колосальну роль сфери цивільної оборони, залишивши територію Україну незахищеною. Натомість у країнах сучасного ЄС, сфера ЦО лише зміцнювалась, а захистом цивільного населення і сьогодні займається інша державна система з завданнями цивільного захисту.

Щож, давайте тепер розглянемо уважно відмінності обох державних систем, які існують в країнах ЄС та західного світу на відміну від України. Оскільки ми є в Італії, то розглянемо як функціонують тут обидві державні системи з чіткими завданнями та їх оперативні структури. В Італії Національна Пожежна Служба (Corpo Nazionale dei Vigili del Fuoco) є підпорядкована Департаменту НПС, Громадського Порятунку та Цивільної Оборони МВС Італії, а її сфера діяльності, як і у інших країнах західного світу, стосується переважно цивільної оборони, а не цивільного захисту, навіть якщо одним з її завдань є громадський порятунок. Читаючи різні наукові праці, статті в газетах чи в інтернеті, що присвячені тематикам цивільної оборони та цивільного захисту в Україні, стає зрозуміло, що багато хто в Україні часто плутає цивільну оборону з цивільним захистом. Концептуальна проблема виникає не стільки по відношенню до термінів «цивільна оборона» та «військова оборона», які є основними компонентами національної системи оборони країни, скільки необхідна диференціація, тобто розрізнення сфери цивільної оборони від сфери цивільного захисту. Відверто кажучи, проблематика концептуальної плутанини серед громадян та багатьох держслужбовців ДСНС України цих термінів та їх сфер, в основному пояснюється тим, що в Україні цивільна оборона вважається цивільним захистом і навпаки. А насправді ЦО і ЦЗ характеризують дві різні сфери, навіть якщо в собі вони містять наближене одне до одного поняття. Тому, щоб правильно розв'язати цю проблему, необхідно усвідомити, що мова йде про дві різні речі з огляду на їх цілі, заходи та оперативні структури, які є визначені цими термінами та їх залучення у випадку тієї чи іншої надзвичайної події.

Вважаю за необхідне зупинитись на цьому питанні, щоб дати вам, дорогі читачі, чітке розуміння того у якій сфері здійснюють свою діяльність пожежники та рятівники Національної Пожежної Служби Італії та рятівники-волонтери Національної Служби Цивільного Захисту Італії а також, щоб пояснити вам два важливі аспекти, а саме: що таке цивільна оборона і що таке цивільний захист та яка між ними різниця?

Отже, у цілому західному світі державна служба цивільного захисту на відміну від державної служби цивільної оборони, є цивільною і універсальною. Цивільною вона є з огляду на те, що цивільний захист — це цивільна інституція з завданнями захисту цивільного населення від небезпек природного, екологічного, техногенного (пожежі в парках, на полях та у лісах), а також воєнного характеру (завдання евакуації цивільного населення та його забезпечення харчами, а також і всім найнеобхіднішим). Універсальною вона є тому, що її інституційні завдання, на відміну від цивільної оборони, а також її діяльність є багатогранними. Слід знати, що сфера цивільного захисту на відміну від сфери цивільної оборони, передбачає надання щоденної допомоги цивільному населенню у його потребах, а не лише у випадку настання певної надзвичайної ситуації. Про що саме йде мова? Мова йде про всі аспекти соціально-санітарного і медичного характеру, про прогнозування різних гіпотез ризику природного, екологічного, техногенного та воєнного характеру для цивільного населення, реагування на надзвичайні події, контроль території шляхом патрулювання та здійснення запобіжних заходів у випадку загрози виникнення різних надзвичайних подій, а також здійснення заходів допомоги і порятунку у емергентному стані і це не лише у мирний, але і у воєнний час.

Партикулярна діяльність служби цивільного захисту, яка водночас є і державною системою з завданнями цивільного захисту, полягає у сприянні розвитку в суспільстві правової культури, яка випливає з культури цивільного захисту, що включає в собі цінності соціальної справедливості та правової культури громадян. Глибоке осмислення своїх цивільних прав і, зокрема, права на безпеку та захист життя, є фундаментальним питанням соціально-правової системи будь-якої правової держави. Саме тому культура цивільного захисту є природним вираженням цього права.

Відмінність ЦО від ЦЗ пояснюється І-ою Женевською Конвенцією від 22 серпня 1864 року, IV-ою Женевською Конвенцією від 1949 року про «Захист цивільного населення під час війни», І-им додатковим протоколом до Женевської Конвенції від 1977 року, який регулює захист населення у випадку міжнародного збройного конфлікту та міжнародне гуманітарне право (-надалі МГП). Ці чотири міжнародні документи чітко розрізняють діяльність цивільної та військової оборони від ординарної діяльності захисту цивільного населення у воєнний час, приділяючи особливу увагу таким оперативним структурам Служби ЦЗ як поліцейські сили, рятівні команди операторів та волонтерів порятунку ЦЗ (мова йде про спеціалізовані громадські організації волонтерів цивільного захисту включно з операторами і волонтерами порятунку Червоного Хреста та Мальтійського Ордену) в ході збройного конфлікту.

Як і кожна одна справа, так навіть і війна, має свої правила і навіть кримінальні наслідки. Ось чому є вкрай важливо, щоб у випадку міжнародного збройного конфлікту, Сторони конфлікту відповідали умовам, які викладені у вищезгаданих документах таким чином, щоб виконання операцій допомоги та порятунку цивільного населення з боку рятівників Служби ЦЗ, а не Служби ЦО, відбувались під спеціальним гуманітарним захистом.

Що це означає? Це означає, що у випадку міжнародного збройного конфлікту, роль поліцейських сил (державна поліція, муніципальна поліція, фінансова поліція, пенітенціарна поліція, Державна Служба Охорони Лісів, Державна Берегова Охорона) є фундаментальною. Будучи однією з оперативних структур СЦЗ, а не СЦО, на поліцейські сили покладено обов'язок гарантувати правовий порядок в державі та сприяти держслужбовцям і волонтерам сфери цивільного захисту, до яких відносяться  також і оператори та волонтери Червоного Хреста, Мальтійської Служби Допомоги та Карітасу, здійснювати заходи допомоги і порятунку для цивільного населення та сільськогосподарських і домашніх тварин.

Натомість на Службу ЦО, яка водночас є і державною системою ЦО, вищезгадані документи покладають завдання оборони території. Ось чому ЦО та ЦЗ необхідно розглядати виключно як два окремі компоненти сфери цивільної безпеки країни з урахуванням їх сфер діяльності, цілей, що на них покладено, їх заходів діяльності, їх відповідних оперативних структур, що визначені цими термінами та їх залучення у випадку тієї чи іншої надзвичайної подіїОтже, мова йде про необхідність створення і в Україні двох окремих дежавних служб, які водночас були б двома державними системами! Це вартувало б взяти до уваги особам, які сьогодні в Україні займаються реформою Державної Служби України з Надзвичайних Ситуацій (- надалі ДСНС).

В Італії, Національна Служба Цивільної Оборони (-надалі НСЦО) здійснює свою діяльність у відповідності до Закону Італії про НСЦО № 415/40. Чому так є? Так є, тому що це необхідно для якісної оборонної здатності території країни. Натомість Національна Служба Цивільного Захисту (-надалі НСЦЗ), здійснює свою діяльність у відповідності до Закону Італії про НСЦЗ № 225 від 24 лютого 1992 року, яка забезпечує щоденну допомогу цивільному населенню у соціально-санітарній та медичній сфері, а також і гуманітарний захист як у мирний так і у воєнний час у відповідності до вищезазначених міжнародних документів та власного законодавства країни.

Стосовно сфер ЦО та ЦЗ, а також діяльностей державних і комунальних служб (їх оперативних структур), які творять систему і які є до них закріплені, їх компетенцій, а також їх цілей та їх залучення у випадку тієї чи іншої надзвичайної події, то між собою вони є абсолютно різними. У мирний час вони діють окремо у відповідності до своїх сфер компетенції, а у випадку воєнного часу НСЦО та НСЦЗ діють спільно. Єдиними оперативними структурами, які входять і у НСЦО і у НСЦЗ є Національна Пожежна Служба та Червоний Хрест Італії.

До сфери ЦО належать ризики виключно техногенного характеру (цивільні та індустріальні пожежі) та воєнного характеру. Саме тому до компетенції державної системи ЦО належить оборона території країни від зовнішніх загроз ворожої агресії проти себе та її нації. На відміну від української інтерпретації ЦО, на Заході діяльністю цивільної оборони вважаються заходи, які є спрямовані на запобігання різних ризиків техногенного та воєнного характеру. Партикулярність системи ЦО полягає у забезпеченні допомоги державній владі гарантувати економічну, виробничу і логістичну здатність та стабільність країни саме за рахунок заходів, які спрямовані на запобігання ризиків та оборони країни від зовнішніх загроз воєнного характеру, що можуть спричинити різні типи криз як для самої країни так і для її населення, а також виконання запобіжних та рятівних заходів цивільного населення у разі використання ворогом чи терористичними угрупованнями ядерної, бактеріологічної, хімічної чи радіоактивної зброї, виявлення та знешкодження вибухових пристроїв, бомб, запобігання та гасіння пожеж у будівлях житлового та нежитлового типу чи на підприємствах, ТЕС, АЕС і .т .п.

До сфери ЦЗ, натомість, належать ризики природного характеру: гідрогеологічний, антропічний, сейсмічний та вулканічний, екологічного характеру: будь-який ризик, який може становити загрозу навколишньому природному середовищу, пожежного характеру: виключно пожежі в парках, лісах та на полях (оскільки одним з завдань ЦЗ є охорона навколишнього природного середовища) і воєнного характеру: гуманітарна допомога цивільному населенню в ході міжнародного збройного конфлікту чи соціальних криз.

Слід усвідомити, що державна система з завданнями цивільного захисту є саме тим інструментом, який забезпечує цивільному населенню захист від будь-якого типу вищезазначених емергентних подій, які можуть завдати йому шкоди. Якщо серйозно вдуматись у це, то сьогодні серед найбільших загроз для цілого людства є безперечно третя світова війна, оскільки роздільно вона вже є в акті і яку провокує самопроголошена “Ісламська Держава” через здійснення нею воєнно-терористичних акцій, а також частий прояв нових сметрельних епідемій, як наприклад Ебола. А якщо брати континентально, то воєнний конфлікт, який спровокувала в Європі Російська Федерація проти України — це теж один з ризиків, який може мати катастрофічні наслідки не лише для України, але й для країн ЄС та Європи загалом. Окрім цього, наслідком дій терористичних угруповань так званої “Ісламської Держави” може стати поширення міжнародної організованої злочинності, світового тероризму з подальшим розповсюдженням зброї масового ураження, а отже ще масштабніша світова нестабільність до якої можуть додатись і політичні кризи на тлі економічної нестабільності та браку політичної волі керманичів в окремих державах, а також ще більша залежність від енергетичних і продуктових ресурсів однієї країни від іншої. Отже зрозуміло, що в даному випадку мова йде про сферу цивільної оборони.

Серед не менш важливих ризиків є і нові хвороби, урагани, землетруси, виверження вулканів, зсуви земної поверхні, сходження снігових лавин, сильні морози, потужні снігопади, грози, зливи, «водяні бомби», спека, пожежі в парках, лісах та на полях, періодичні розливи річок, паводки, повені, розтоплення льодовиків, глобальне потепління, тощо. Отже зрозуміло, що в даному випадку мова йде про сферу цивільного захисту.

Стосовно МНС України, то його було створено (зверніть увагу) «для ЛІКВІДАЦІЇ надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи». Тобто як самі ви бачите, місія такої структури насправді була і залишається дуже обмеженою, адже надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків — це лише деякі моменти з багатогранної сфери діяльності цивільного захисту, якої Україна потребує вже сьогодні! Тому, вважати надзвичайні ситуації цілою сферою цивільного захисту — це примітивно і явно вказує на брак обізнаності українського законодавця у цій галузі.

Стосовно ДСНС України, яку український законодавець назвав “цивільним захистом”, то насправді вона є гібридною з огляду на її сферу діяльності, цілі та заходи, а її мілітарні силові структури та мілітарні уніформи, а також її підпорядкування до 2014 року міністру оборони[1], явно вказують на те, що мова йде про Службу ЦО, а не ЦЗ.

Різкий зріст різних міжнародних конфліктів та гіпотез ризику у світі, повинен спонукати уряд України до розробки двох національних стратегій, тобто оборони території країни та захисту населення, які знаходять своє місце саме у цивільній безпеці. Такі заходи як: запобігання та планування різних заходів у відповідності до різних сценаріїв надзвичайних подій у обидвох сферах, що спрямовані на оборону території чи на захист цивільного населення або його порятунку у мирний час, у випадку тієї чи іншої надзвичайної події повинні виконуватись відповідними оперативними структурами НСЦО або НСЦЗ України, а у випадку військової агресії спільно за чітким алгоритмом дій
 

Діяльність Пожежних Служб у світі у сфері цивільної оборони

На Національні Пожежні Служби країн-членів ЄС, окрім їх ординарних щоденних заходів діяльності, є покладено завдання гарантувати цивільному населенню фаховий порятунок (через свої спецпідрозділи[2]) в разі небезпеки застосування ворогом ядерної, бактеріологічної, хімічної чи радіоактивної зброї. Саме для цих ризиків національні емергентні плани ЦО країн-членів ЄС містять у собі визначення чітких загроз, можливі сценарії, а також впровадження необхідних заходів порятунку цивільного населення, які виконуються операторами та волонтерами порятунку НСЦЗ, а не НСЦО. Окрім цього, національні плани ЦО та ЦЗ, які є директивою для розробки облдержадміністраціями на місцях обласних емергентних планів ЦО та ЦЗ, які у випадку тієї чи іншої надзвичайної події, передбачають також і залучення НСЦО або НСЦЗ.

У випадку збройного конфлікту, цивільним населенням, тобто місцевим населенням, біженцями або/та переселенцями, а також порятунком сільськогосподарських і домашніх тварин займається виключно НСЦЗ і надає йому кваліфіковану допомогу. У випадку війни оператори та волонтери ЦЗ займаються евакуацією населення, спрямуванням його у бомбосховища чи у інші відповідні структури цивільної оборони, які є обладнані всім найнеобхіднішим, забезпечують його засобами першої необхідності, харчами, водою, одягом, ліжками, освітленням, надають санітарну (домедичну) та медичну допомогу, тощо.

Стосовно терміну «захист населення від уражень», то мова йде про сферу ЦО, тобто про захист населення від ураження зброєю або іншими засобами противника. Збройний захист населення від небезпек противника, що безпосередньо пов’язаний з веденням воєнно-терористичних дій є покладений виключно на Службу Цивільної Оборони, яка включає у собі Збройні Сили, а не на Службу Цивільного Захисту.

В рамках своїх інституційних обов'язків у сфері цивільної оборони, всі оперативні структури державних систем цивільної оборони країн-членів ЄС, здійснюють наступні заходи: протистоять загрозам ворога у відповідності до національного та регіональних емергентних планів безпеки ЦО через посилену присутність своїх сил на території, проводять моніторинг і спеціальні контролі території для виявлення і знешкодження вибухових пристроїв, бомб і т. п., аналізують нетрадиційні ризики, що пов'язані з будь-якими військово-терористичними діями ворога, які можуть бути ним вчинені і завдати шкоду людям, їх майну чи державному майну через використання військової, ядерної, біологічної, хімічної та радіоактивної зброї. Ці заходи виконують як військові підрозділи збройних сил (війська ЦО) так і їх Національні Пожежні Служби.

Якщо брати практику країн-членів ЄС, то юрисдикція у питаннях цивільної оборони переважно належить Міністерству Внутрішніх Справ (в Італії у відповідності до ст. 14 Законодавчого Декрету № 300 від 30 липня 1999 року), а також регіональним Префектурам, які здійснюють заходи цивільної оборони через Департамент Національної Пожежної Служби, Порятунку та Цивільної Оборони, який діє при МВС. Ось чому МНС та ДСНС України потребують докорінної реформи.


[1]     Див. ст. 1 Положення «Про Державну Службу України з надзвичайних ситуацій». Цитую: «Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).»

[2]     В Україні такі підрозділи сьогодні існують у ДСНС України. З огляду на це, багато експертів ЦО у ЄС стверджує, що саме ДСНС України як служба цивільної оборони на сьогоднішній день є найефективнішою не лише серед країн ЄС, але й у цілій Європі. Те, що їй бракує — це такої ж  ефектної служби цивільного захисту.

Переглядів: 177 | Додав: Правознавець
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми не співпрацюємо з українофобними, расистськими, порнографічними, піратськими та іншими аморальними сайтами. Відповідальність за достовірність фактів, цитат та інших відомостей, у тому числі і малюнків до статтей, у розділі новин, несуть автори публікацій, що містять гіперпосилання на джерело. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на Інформаційне агентство УНІАН, суворо забороняється. При передруку наших матеріалів посилання (для Інтернету - гіперпосилання) на italawguide.at.ua обов’язкове.
Всі права застережено © 2010-2017