Передачі українською мовою виходять у середу з 08:00 до 09:00
Image and video hosting by TinyPic

L'UCRAINA E' AI CONFINI СON L'UNIONE EUROPEA E NON AI CONFINI CON L'EUROPA! 
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА І МЕЖУЄ З ЄС, А НЕ ЗНАХОДИТЬСЯ НА МЕЖІ З ЄВРОПОЮ!










Понеділок, 16.10.2017, 23:52









Понеділок, 16.10.2017, 23:52

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
НАВІГАЦІЯ
TICKET online
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
FRIENDS&PARTNERS
СТАТИСТИКА
UniCredit інформує
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
НАША КНОПКА

АКТУАЛЬНІ ВІДЕО
Вхід

Головна » 2014 » Квітень » 29 » СЛОВО «ПРАВООХОРОНЕЦЬ» - ЦЕ СУРОГАТ, ЯКОГО НЕОБХІДНО ПОЗБУТИСЯ!
10:35
СЛОВО «ПРАВООХОРОНЕЦЬ» - ЦЕ СУРОГАТ, ЯКОГО НЕОБХІДНО ПОЗБУТИСЯ!

Слово «правоохоронець» настільки сильно ввійшло в нашу побутову мову, що кожен хто його промовляє, часто навіть не задумується над тим чи має воно взагалі якесь значення і суть. Ймовірно в українській мові його було запозичено з мови «старшого брата», який теж безпідставно використовує термін «правохранитель». Вдумуючись в значення цього слова, стає очевидно, що слово «правоохоронець» є просто беззмістовне, гібрид, який фактично не має жодного пояснення. Чому? Справа в тому, що саме по собі це слово є просто абсурдним в собі і навіть протирічить собі самому, адже право можна захищати, відстоювати, вести нагляд за його дотриманням, але аж ніяк не «охороняти». Охороняти можна рухомість чи нерухомість, речі, особу, але не право. Існує ще й інша проблема, що не всі українці знають і розуміють колосальну різницю, яка є між міліцією та поліцією, а вона є і її слід розуміти.

Часто читаючи рядки статей в газетах чи он-лайн в інтернеті, можна натрапити навіть на такі висловлення як «наші правоохоронні органи досі називаються міліцією». Проте найцікавішим залишається той факт, що навіть колишні очільники МВС і інші держпосадовці як і звичайні громадяни абсолютно не знають того, що таке міліція і що таке поліція. Багато хто навіть не знає етимології слова та правового статусу міліції та поліції, але запопадливо боряться саме за реформу “правоохоронних органів”. Так, реформа потрібна, але її слід робити разом з західними експертами цієї галузі, а не за власною уявою чи вподобанням, чисто на свій розсуд, оскільки поліції в Україні ніколи ще не існувало, а кожна реформа має шалений кошт, який б'є по кишені платників податків, тобто кожного з нас.

Багато хто сьогодні з людей та політиків в Україні стверджує, що українська міліція повинна бути реформована в поліцію тому, що вона себе повністю дискредитувала. Щож, якщо відходити від такої позиції, то будь-яка інша назва органу нічого не змінить. Чому? Бо мотив і вимога реформи насправді є абсолютно іншими. Українська міліція за всі роки “незалежності” абсолютно себе не дискредитувала, а лише щоразу підтверджувала свій статус - “militia”, тобто захисник державної влади. Інші ж натомість стверджують, що сьогодні назріла необхідність у реформі “правоохоронних органів” з огляду, зверніть увагу, на «морально застарілу назву "міліція"». Насправді і таке твердження викликає великий сум, бо воно вказує на незнання суспільством речей і суті того, чому саме Україні потрібна поліція, а не міліція. Відверто кажучи, такі аргументи і таке мислення громадян не можуть не дивувати, адже сьогодні справді існує брак достовірної інформації, яка б сформувала в суспільстві чітке розуміння етимології (походження) слів та різниці між міліцією та поліцією, їх правовими статусами та їх суттєвої відмінності.

Необхідно усвідомити одну просту річ, що дії міліції як і дії інших “правоохоронців” України, а саме погрози, викрадення, звірячі катування, поодинокі та масові вбивства невинних людей за всі часи “незалежності” і особливо від час Євромайдану в Києві та інших містах України, мусять спонукати суспільство до розуміння того, що доки в Україні існуватиме провладна МІЛІЦІЯ та СБУ, - доти існуватиме пряма загроза для громадської безпеки.

До речі, декілька тижнів тому на засіданні круглого столу щодо обговорення питань про реформу міліції в поліцію, екс-міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко сказав одну дуже важливу фразу: «від Авакова не вимагайте нової якості міліції, вимагайте від нього, щоб вона не стала загрозою для людей, бо це перехідний стан правоохоронних органів», проте водночас він висловив іншу досить абсурдну фразу: «Міліція - це неефективна, корумпована поліція, яку погано годують». Щож, якщо на думку екс-міністра ВС України міліція може бути більш ефективною лише у тому випадку, якщо її краще годувати, то це на превеликий жаль явно вказує на те, що і сам Юрій Луценко не знає і не розуміє колосальної різниці між тим, що таке міліція і що таке поліція.

Отже, що ж таке МІЛІЦІЯ? Міліція в перекладі з латинського слова “militia” означає військо, добровільне народне збройне формування для захисту інтересів влади. За часів СРСР та “незалежної” України в міліцію зазвичай набирались без скруполів совісті громадян. Міліція, у відповідності до свого правового статусу, здійснювала охорону громадського порядку, соціалістичної власності, вела боротьбу проти порушників правил соціалістичного співжиття та злочинців. Принципи організації та діяльності української міліції отримали подальший розвиток у Положенні про робітничо-селянську міліцію, яке було затверджено РНК УСРР 14 вересня 1920 р. В основу організації та діяльності української міліції були покладені ті ж принципи, що діяли і в міліції СРСР. Сьогодні міліція існує лише у чотирьох країнах світу, зокрема у В'єтнамі, Кубі, Білорусі та нашій Україні. Як самі ви бачите, мова здебільш йде про диктаторські країни. Натомість у демократичних країнах існує поліція.

Що стосується поліції Росії чи інших “демократичних” республік, то інакше як сурогатом її не назвеш, адже в сутності там змінилась лише назва, вивіски, а сама російська “поліція” не отримала правовий статус поліції, бо не втілила у свою діяльність міжнародні стандарти та відповідні законодавчі норми, а сам modus operandi (діяльність) цього виконавчого органу державної влади, залишився на рівні міліції.

Сьогоднішня українська міліція - це непрофесійна та найкорумпованіша структура України. Разом з судами та прокуратурами України займає "0" довіру та викликає огиду з боку суспільства. Окрім цього міліція - це правопорушний орган, який є прикладом зневаги до Закону, людської гідності, прав людини, до її життя, її політичних переконань, безвідповідальності, а отже об'єктом для ліквідації з боку держави.

Спираючись на спільну програму України і Європейської Комісії та Ради Європи і, зокрема, на пропозицію здійснити експертизу Закону України "Про міліцію" Рада Європи ще декілька років тому запросила експерта з питань органів правопорядку Георга Пійла взяти участь у експертизі та викласти свої міркування у письмовому вигляді. Експерт у своїй роботі спирався на наступні елементи: аналіз Закону України "Про міліцію" (далі - Закону) і Конституції України; порівняльне вивчення існуючих європейських стандартів і відповідних інструментів Ради Європи, враховував рішення, представлені в базі даних рішень суду, спирався нa існуючу наукову літературу щодо відповідних питань.

Його звіт містить п'ять частин: вступ, главу 1, яка пояснює принципи, на яких будується поліцейська діяльність у демократичній державі; главу 2 із загальними зауваженнями до Закону; третю главу з більш конкретними постатейними зауваженням і побажаннями щодо вдосконалення Закону і, нарешті, останню главу з підсумками.

Експерт cтверджує, що сучасна міліція у такій державі, як Україна, не може абсолютно порівнюватись з поліцією західних країн, оскільки елементи чинного Закону не відповідають стандартам світової практики, Ради Європи та судової практики Європейського суду з прав людини, а тому українська міліція, яка не є поліцією, для того щоб нею стати, потребує негайної докорінної реформи та прийняття нового відповідного закону.

На думку експерта реформа міліції в поліцію повинна включати такі аспекти як деполітизація, децентралізація та демілітаризація. До недавна українські “правоохоронці” не служили українському народу, а були каральним інструментом влади, що, зрештою не викликає подиву, адже такі функції — це функції міліції. Тому без проведення реформи всіх “правоохоронних” органів, а не лише міліції, врегулювання громадської безпеки в Україні є неможливим.

Українці сьогодні вкрай потребують відновлення безпеки, в тому числі і захисту від свавілля працівників “правоохоронних” органів та агентів майбутньої поліції. Ось чому реформа “правоохоронних” органів повинна стати одним з головних кроків сучасного уряду в цьому напрямку.

А що ж таке ПОЛІЦІЯ? Поліція (від лат. politia, що походить від давньогрецького слова πολιτεία, тобто управління державою). Це деполітизований, децентралізований та демілітаризований, висококваліфікований, професійний збройний орган ПРАВОВОГО ПОРЯДКУ, який є призначений ДЕРЖАВОЮ для захисту прав, гарантування безпеки своїм ГРОМАДЯНАМ та для захисту їх майна. Окрім цього поліція є основою стабільності у державі та безпекою громадян. Як би це банально не звучало для сучасних працівників міліції, захист прав людини - це одна з основних функцій поліції, а не міліції, бо такий її правовий статус! Намагання деяких українських урядів зробити з міліції “поліцію” - це те саме, що з вісьлюка намагатись зробити гордого, спортивного коня.

На поліцію, (у відмінності з міліцією), ніхто не вправі чинити тиск, а та особа чи посадовець, яка намагається чинити на тиск на агента поліції, або ж погрожує йому чи заставляє його робити те, що протирічить його прямим функціям, підпадає під негайний арешт та кримінальну відповідальність. Поліцейський, за завдання тілесних пошкоджень чи за махах на життя громадянина, або ж погрози, суворо карається Законом. Більше того, у разі протиправних дій зі сторони агента поліції - його негайно притягується до цивільної або кримінальної відповідальності - в залежності від правопорушення, яке він скоїв.

Кодекс поведінки поліцейських

На відміну від міліції, поліцейські підчиняються спеціальному Кодексу поведінки поліцейських (службовців органів правопорядку), який був ратифікований ООН 17 грудня 1979 року, № 34/169. Він містить загальні та конкретні правила поведінки з таких питань, як застосування сили проти правопорушника (стаття 3), конфіденційність (стаття 4), захист затриманих (статті 5 та 6), поведінка, якої слід дотримуватись у відповідь на неналежні дії колег (стаття 8), професійна таємниця (стаття 11). Стаття 1 вимагає високого рівня почуття відповідальності та професійної підготовки і компетенції, аналітичних здібностей, чутливості до людської біди та потреби.

Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, за якою було ухвалено цей Кодекс, вимагає, окрім іншого, щоб кожен підрозділ органів правопорядку рапрезентував суспільство в цілому, ніс перед ним відповідальність і враховував потреби цього суспільства. Це, фактично, є дуже позитивне зображення суті поліції та зв’язків її підрозділів з суспільством, якому поліція служить.

Слід зрозуміти, що неможливо зробити з міліціонера поліцейського. Прогнивші корупцією працівники міліції ставши агентами поліції у своїй діяльності і надалі впроваджуватимуть пост-радянські методи діяльності, оскільки не мають іншої формації. Тут потрібна докорінна зміна функціонування, а також її працівників, нова формація (бажано західна), інші уніформи та розмітка погонів, кваліфікація, а не звання, оскільки поліція на відміну від міліції — це цивільний орган з військовим устроєм. Звання мають лише ЗС, а поліцейські — кваліфікацію. І на закінчення — нові особи з особливими інтелектуальними здібнстями. Особливо необхідною є наявність соціальних та правових гарантій для тих, хто забажає стати поліцйеським. Так є в цілому цивілізованому світі і не лише по відношенню до агентів поліції, але й до спецслужб (в Україні СБУ).

З наведеного пояснення самозрозумілою стає різниця між міліцією (“правоохоронний” орган) та поліцією (орган правопорядку). Ось чому Україні потрібна саме поліція, а не міліція, адже вона працює в інтересах громадян та суспільства, у відповідності до чинного законодавства, за стандартами світової практики, Ради Європи, судової практики Європейського суду з прав людини, Кодексу поведінки ООН, а не у відповідності до політичного впливу або інтересів тої чи іншої влади.

ліц. Андрій Грицевич

головний адміністратор ІНПП в Італії

правозахисник МЦзВП ЮНЕСКО

 

Переглядів: 982 | Додав: Адміністратор
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми не співпрацюємо з українофобними, расистськими, порнографічними, піратськими та іншими аморальними сайтами. Відповідальність за достовірність фактів, цитат та інших відомостей, у тому числі і малюнків до статтей, у розділі новин, несуть автори публікацій, що містять гіперпосилання на джерело. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на Інформаційне агентство УНІАН, суворо забороняється. При передруку наших матеріалів посилання (для Інтернету - гіперпосилання) на italawguide.at.ua обов’язкове.
Всі права застережено © 2010-2017