Вітаємо з днем святого Миколая! - 19 Грудня 2014 - Інфо-правовий портал для громадян України в Італії




Передачі українською мовою виходять у середу з 08:00 до 09:00
Image and video hosting by TinyPic

L'UCRAINA E' AI CONFINI СON L'UNIONE EUROPEA E NON AI CONFINI CON L'EUROPA! 
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА І МЕЖУЄ З ЄС, А НЕ ЗНАХОДИТЬСЯ НА МЕЖІ З ЄВРОПОЮ!










Субота, 03.12.2016, 01:23









Субота, 03.12.2016, 01:23

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
НАВІГАЦІЯ
TICKET online
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
FRIENDS&PARTNERS
СТАТИСТИКА
UniCredit інформує
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
НАША КНОПКА

АКТУАЛЬНІ ВІДЕО
Вхід

Головна » 2014 » Грудень » 19 » Вітаємо з днем святого Миколая!
11:47
Вітаємо з днем святого Миколая!

19 грудня в Україні відзначається День святого Миколая — одне з найсвітліших і найрадісніших свят усього християнського люду. В цей день і кожен з нас, згадуючи дитинство, сподівається на якесь маленьке диво, здійснення заповітної мрії, котра під силу лише святому Миколаю. Але чи знаємо ми, чому серед всіх святих саме Миколай є найбільшим прикладом  милосердя, доброти, заступництва для скривджених, знедолених і потребуючих допомоги?

Святий Миколай є одним з найбільш шанованих християнських святих, відомий як Миколай Чудотворець. Святий отець Миколай здавна в нашого народу наділений великою пошаною.В Україні свято на його честь ми святкуємо двічі на рік: навесні 22 травня згадуємо подію перенесення мощей цього святого до м. Барі (весняного «теплого» Миколая) та 19 грудня – свято Миколая Мир Лікійського, чудотворця (зимового Миколая).

Доказів про життя Святого Миколая збереглося мало. Одними з джерел є перекази Святого Андрія Критського (VII ст.) та монаха-студита Івана з Константинополя (V ст.).

Ще змалку Миколай вирішив присвятити своє життя служінню Богові

Згідно з різними переказами Миколай народився в період між 270-286 рр. у грецькому місті-колонії Патара у провінції Лікія (Мала Азія, сьогодні Демре, що у провінції Анталія (Туреччина) в заможній та побожній родині Феофана і Нони, а його дядько, теж Миколай, був єпископом міста Патара. За переказами батьки охрестили свого сина відразу після його народження, що було рідкістю на той час.

Змалку Миколай був дуже релігійним та вирішив присвятити своє життя служінню Богу. Батьки не забороняли йому цього, тому що Бог дав їм дитину після молитов і прохань про народження сина.

Властиво, виховання малого Миколая зводилось до усвідомлення єдиної істини: немає більшого нещастя ніж гріх. В дусі такого виховання майбутній чудотворець ще з дитинства полюбив Церкву, а вже з шести років став читати священні книги, перш за все Біблію, і вже в молодості Бог обдарував його небесною мудрістю.

Ледь досягнувши повноліття, святий Миколай втратив своїх батьків, які залишили йому великий спадок. Він усвідомлював, що це багатство повинно використовуватись на славу Божу і допомогу людям. Незабаром св. Миколай вперше допоміг цим багатством.

За тих часів жив один збіднілий чоловік, який не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим, через що, відповідно до тамтешніх звичаїв, вони не могли вийти заміж. Миколай, довідавшись про це, вирішує скористатись батьківським спадком і вночі підкидує до убогої хатини крізь вікно, у кімнату де ночували сестри, велику частину золота. Після того, як батько видав одну дочку заміж, Миколай знову закинув у вікно золото для другої дочки, а потім і для третьої. Проте на третій раз батькові сестер вдається викрити особу свого добродія, і він сердечно дякує Миколаю за вчинене. На що Миколай відказує, щоб старий дякував не йому, а Богові, оскільки все від нього.

Пастирська ревність і душевна доброта

sant-mikolaj2Дядько св. Миколая, який дбав про його освіту, згодом висвятив його на священика. Прийнявши свячення, Миколай відзначався пастирською ревністю і душевною добротою, був достойним церковного правління. Коли єпископ Миколай поїхав в Єрусалим поклонитися святим місцям, св. Миколай управляв єпархією замість свого дядька.

Після повернення дядька св. Миколай також хотів їхати в Єрусалим. Тільки-но ступивши на корабель, хоч і була прекрасна погода, він передбачив, що буде буря. Справді, так і сталося, проте св. Миколай своєю молитвою втихомирив бурю, чим врятував мореплавців від загибелі. А коли один із моряків впав з висоти і розбився, св. Миколай своєю молитвою повернув його до життя. Після прибуття корабля до Олександрії слава про чуда св. Миколая рознеслася по всьому місту і велика кількість народу приходили до нього за благословенням, і він оздоровляв всіх хворих, котрі з вірою в допомогу Божу просили його про молитву і зцілення. Подиву людей не було меж, проте св. Миколай говорив, все це від Бога, і що кожен здатен осягнути таке.

Будучи в Єрусалимі, вирішив св. Миколай піти в пустиню (так в цей час багато пустельників робили), проте за Божим провидінням, вернувся на батьківщину і вступив у монастир в Патарі - "св. Сіон", що був заснований його дядьком єпископом. І знову за Божим натхненням, пізнавши, що Бог кличе його до душпастирського життя, св. Миколай переїжджає в місто Мир, що було осередком і головним містом тогочасної Лікії, і тут проживає нікому незнаний. Цілими днями і ночами перебуваючи в молитві.

В цей час помирає архиєпископ міста Мир, Іоан. Коли ж зібралися місцеві єпископи, щоб вибрати нового владику, то в палких молитвах просили Господа, щоб показав їм чоловіка, достойного цієї посади. І, як каже передання, найстарший єпископ почув у видінні наказ Божий, щоб найближчої ночі став при дверях церкви, а хто перший прийде на ранішню молитву, той буде призначений на єпископа, ім'я йому Миколай.

Так і сталося. Першим, хто прийшов зранку до церкви, був св. Миколай, і його поставлено архієпископом Мир. При всьому своєму смиренні, він не міг противитися волі Божій, бо, як каже передання, в ніч перед тим, явилися йому Христос Спаситель і Пречиста Діва: Ісус дав йому Євангеліє, а Пречиста – омофор.

Довгі роки мешканці міста не здогадувалися,
хто ця загадкова людина, яка допомагає бідним і сиротам

Як владика св. Миколай нічим не змінив свого життя: одяг його був бідний, їв раз на день і то ввечері, а увесь час присвятив молитвам і добрим ділам.

Кожного року 1 вересня св. Миколай скликав Синод і радився про потреби вірних. А найбільше дбав про бідних і помагав їм всякими способами. Господь Бог в чудесний спосіб не раз помагав йому здійснювати його наміри.

У найскрутніші хвилини життя сам приходив на допомогу знедоленим людям. І робив це тихо, таємно. Він добре усвідомив слова Святого Письма: "Що робить правиця, не має знати лівиця". Не було бідного, ані опущеного, котрому св. слуга Божий Миколай в тайні не приходив з допомогою. Він активно роздавав своє майно, непомітно підкидаючи подарунки до осель бідняків.

Довгі роки мешканці міста Мир не здогадувалися, хто ця загадкова людина, яка допомагає бідним і сиротам. Роками святому Миколаєві вдавалося зберігати свою таємницю, але одного разу за "подарунковим заняттям" його впіймали стражники, які впізнали міського єпископа. Так таємницю розкрили.

Коли в місті Мир (приблизно в 312 році) настав голод, св. Миколай явився у снах одному купцеві збіжжя в Сицилії, дав йому три золоті монети завдатку і наказав везти кораблем збіжжя до міста Мири. Прокинувшись, купець гадав, що то був просто сон, проте в руці тримав завдаток. І тут же він поплив з кораблями до Мир, де св. Миколай закупив в нього весь його товар.

Святий Миколай – захисник і миротворець

svyatiy-mikolayЗа лютого переслідування, яке почав злобний Ликиній, св. Миколай піддавали мучеництву, він довго сидів у в'язниці, з якої вийшов тоді, коли Костянтин Великий дав свободу святій вірі. На волі св. Миколай повністю віддався служінню своїй пастві.

Дуже давнє передання говорить, що св. Миколай на Першому Вселенському Соборі в Нікеї (325 року) брав живу участь, і що не міг слухати безбожні бесіди Арія, тому вдарив його за це в обличчя. За цей вчинок отці Собору забрали в нього омофор і навіть замкнули його до вежі на покуту, проте деякі із них побачили видіння, що сам Христос подає св. Миколаю євангелію, а Пречиста Діва – омофор, і за цим зрозуміли, що Бог не осуджує вчинок св. Миколая. Після цього св. Миколая звільнили і оправдали. Серед підписів «символу віри», що його прийняли на цьому Соборі, ім'я св. Миколая не значиться, правда список збережено не повністю.

За панування Костянтина Великого, три воєводи йшли військом через Лікію до Фригії, щоб там придушити повстання. Недалеко Мири жителі тих країв повстали проти війська, яке грабувало їх майно, і було б дійшло до великого кровопролиття, та на щастя прибув св. Миколай і утихомирив ворожнечу, а потім запросив воєвод до себе в Мири. Та заледве вони прибули до того міста, дали знати св. Миколаю, що староста Мир, Євстатій, підкуплений злобними людьми, засудив трьох невинних людей до смертної кари, і що їх уже ведуть на місце страти. Св. Миколай побіг та прибув саме в ту хвилю, коли кат вже підносив меч над головою першого із невинно засуджених, і повагою своєї влади врятував їх від смерті та невинність їх була доведена, а староста визнав свій гріх.

Бачили це воєводи і не знали, що незабаром і вони лише за допомогою св. Миколая врятують своє життя.

Коли вони вернулися до Царгорода, то їх представлено перед царя із звинуваченням у змові і замаху на його життя. А цар, що повірив тим, що на них неправдиво наговорили, велів кинути воєвод до в'язниці і присудив їх до смерті. В ці важкі хвилини троє воєвод почали молитися, щоб Бог через заслуги св. Миколая виявив їхню невинність. І ось уві сні явився цареві св. Миколай і наказав звільнити трьох невинно засуджених воєвод. Такий же самий сон приснився і першому дораднику царя Авлялію. Рано цар задумався, що і Авлялій мав такий самий сон, тож почав сам розслідувати справу воєводів і їх невинність була доведена. Коли ж вони розповіли йому те, що бачили в Мирах, цар послав їх подякувати св. Миколаю за їх визволення і передав через них цінне євангеліє та інші дари для прикрашення церкви в Мирах.

Великий Чудотворець

Помер св. Миколай приблизно у 345 році і коло мощей одразу почали діятися великі чудеса.  Тому згодом його було визнано святим та названо Великим Чудотворцем.

Пізніше в 1087 році мощі св. Миколая були перенесенні з міста Мир до міста Барі, що в Італії. Це був час, коли турки нищили землі християнські та розорили і місто Мир в Лікії, де в церкві перебували мощі св. Миколая. Тоді явився св. Миколай одному священикові на ім'я Лупі із міста Барі і сказав, що його волею є, аби його святі мощі були перенесені до міста Барі. Лупі публічно оповів те, що бачив, і ціле місто було в великому захваті та вислало три кораблі до Мири.

Церква, де спочивали мощі св. Миколая, залишилася ціла і при ній проживали чотири монахи. Мощі св. Миколая знайдено під підлогою церкви і з них виходили пречудесні пахощі. Обвинувши св. мощі полотном, перенесли їх на корабель і поїхали до Барі. Ціле місто зустрічало мощі св. Миколая і серед співу та плачу вірних перенесено св. мощі до місцевої церкви.

Одразу після цього розпочалося будівництво церкви св. Миколая, яке завершилося через три роки, куди було перенесено мощі св. Миколая і покладено в золотий саркофаг на престолі. Там вони спочивають і донині й з них ще й досі тече цілюще миро.

Під час перенесення мощей св. Миколая з Миру до Бару сталося багато чудес. В перший же день після привезення мощей в м. Барі зцілилося приблизно 40 хворих і калік і ці чуда повторювалися кожний день.

В 1092 році папа Урбан II вислав до великого князя київського Всеволода Ізяславовича свого посла Теодора з повідомленням про перенесення мощей з міста Мири до міста Бару і тодішній митрополит Київської Русі Єфрем встановив свято перенесення мощів св. Миколая. А був це час, коли Царгород розірвав всякі зв'язки із Римом, і на цілому сході лише одна Київська Русь це свято  прийняла і возвеличила окремою літургією. Це є наглядним доказом того, що тогочасна церква Київської Русі підпорядковувалась владі Папи римського, підтримуючи тісні зв'язки.

Пам'ять про перенесення мощів св. Миколая церква відзначає 22 травня.

Ніхто не в силі перелічити чудеса, яким прославилися його мощі. Ці славні чуда були причиною швидкого поширення вшанування св. Миколая.

Вшанування святого Миколая

Mikolay SvyatiyВшанування святого Миколая починає рости від того часу, коли цісар Юстиніан І (527-565) збудував на його честь церкву у Царгороді, а цісар Мануїл Комнен (1143-1181) державним законом приписав святкувати день Св. Миколая 6 грудня (19 грудня за новим стилем). З Візантії його культ поширюється по цілому світі. Найстаріший життєпис св. Миколая походить з 9-го століття. На Заході папа Миколай (858-867) - перший папа з цим іменем - близько 860-го року збудував у Римі церкву св. Миколая.

На Українські землі вшанування святого Миколая приходить разом із християнством. В другій пол . XІ -го століття у Києві на Аскольдовій могилі була збудована церква св. Миколая. У Києві під покровом святого Миколая був жіночий монастир, який фондувала жінка князя Ізяслава Святославича (+ 1078). У цьому монастирі прийняла чернечий постриг мати святого Теодосія Печерського. В Україні на честь святого Миколая збудовано багато храмів. На Галицьких землях однією з найстаріших є церква св. Миколая у Львові, що походить з 13-го століття.

Відомі також чудотворні ікони з зображенням св. Миколая. Так київська ікона святого Миколи (Мокрого) — найдавніша відома чудотворна ікона святого Миколая, перша чудотворна ікона Київської Русі, найшанованіша святиня Софії Київської. Ця ікона стала відомою приблизно в 1090-1100р. через особливе чудо. Як розповідає легенда, на паломництво у Вишгород до мощів Бориса і Гліба на день їх пам'яті, відправилось подружжя. Повертались вони до Києва по Дніпру в човні. Несподівано зірвалась буря і хлопчик випав із човна й утонув у Дніпрі. У відчаї батьки дитини звернулись до св. Миколая, „велику віру до нього маючи", з проханням про допомогу. І справді, через кілька днів хлопчика було знайдено живим і здоровим, але тільки мокрим у стіп згаданої ікони, звідки вона й дістала назву.

У всіх церквах є ікона Святого Миколая. На його честь зводять церкви, монастирі. До того ж у багатьох храмах є мощі Святого Миколая. При хрещенні хлопчикам дають імена на честь цього Святого. Пісні про св. Миколая належать до найдавніших зразків української поезії, найпопулярнішою з яких є "Ой хто, хто, Миколая любить"

Згадаймо важливість добрих діл!

Як і колись, так і тепер серце Святого Миколая завжди відкрите для всіх, хто з вірою просить допомогти, а він ніколи нікому не відмовляє в настанові і пораді.

На свято св. Миколая ми згадуємо важливість добрих діл. У цьому світі багатих і бідних, забезпечених і потребуючих, без добра не може існувати добре життя як для одних, так і для інших. Кращі у матеріальному можуть багатіти в духовному, роблячи добро, а убогі в матеріальному можуть давати своє благословення тим, від кого отримають доброту. Одні без других зачерствіють – хто в надлишку, а хто в розпачі.

Ісус Христос навчив нас робити добрі діла, які були б добрими ще й в очах Бога. Одна із умов – це не чекати віддачі, відплати.

Колись в давнину св. Миколай започаткував добру традицію – таємно обдаровувати дорослих і дітей. За цим прикладом батьки почали таємно класти подарунки своїм дітям, які вірили, що це — подарунки від святого Миколая. Тому діти з особливим нетерпінням чекають Дня Святого Миколая.

Тож продовжуймо цю гарну традицію, обдаровуймо одні одних добром і любов'ю та нехай у всіх повсякчас і щоденно очі світяться радістю та щастям, а великий Чудотворець вселяє в наші душі надію і віру на краще майбутнє!

© Богдан Юрків

Джерело: http://dyvensvit.org/articles/6198.html

Переглядів: 599 | Додав: Адміністратор
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Ми не співпрацюємо з українофобними, расистськими, порнографічними, піратськими та іншими аморальними сайтами. Відповідальність за достовірність фактів, цитат та інших відомостей, у тому числі і малюнків до статтей, у розділі новин, несуть автори публікацій, що містять гіперпосилання на джерело. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на Інформаційне агентство УНІАН, суворо забороняється. При передруку наших матеріалів посилання (для Інтернету - гіперпосилання) на italawguide.at.ua обов’язкове.
Всі права застережено © 2010-2016